• Українська
  • English
  • Polski

Львів, вул. Чернеча Гора, 1

+38 (068) 525 91 85

  (032) 275 03 05

Графік роботи: 9.00 – 18.00 (пн-нд).

Eкспозиції інтер’єрів: 10.00 – 18.00 (ср-нд).

Понеділок і вівторок – садиби зачинені.

Вартість квитків: дор. – 30 грн., пільг. – 20 грн.

Детальніше...

Архів музею - шпихлір з с.Плав'є Сколівського р-ну Львівської обл.

Продовжуючи нашу рубрику «Невідоме з архіву Музею» хочемо запропонувати інформацію про об'єкт скансену , який знаходиться в етнозоні Бойківщина на території садибі хати Тухолька. 

Це - шпихлір(комора для зберігання зерна) з с.Плав'є Сколівського р-ну Львівської обл. початку ХХ ст. На фото зображено будівлю в с.Плав'є, демонтаж та побудову об'єкту в Музеї.Належав цей об'єкт Бенкаловичу Івану Олексовичу (1907 р.н.) . Ще його називали в селі «шпихляр». Побудований в 20-х роках ХХст. і є найбільш вдосконаленим різновидом будівель цього типу.

Ось як описували шпихлір під час експедиції на Бойківщину архітектор Шпак М.Д і головний зберігач фондів Мандюк М.Ю.

«Шпихляр стоїть біля дороги на сухому пагорбку дверним прорізом повернений на південь і до житлового приміщення. Під шпихляром знаходиться вимурована з каменю пивниця на «булі» з окремим входом до неї. Над входом – велика кам»яна плита. Верхня частина будови має два навіси – менший з галерейкою – поруччя і два стовпці (з південної сторони і більший – з північної). Ці навіси повністю охороняють стіни шпихляра від попадання на них дощу, снігу (вологи). Більший навіс (північний) був місцем, де зберігали дрібні сільськогосподарські знаряддя. Стіни шпихляра зведені з різаних смерекових брусів старанно підігнаних один до одного і з'єднаних на стику між собою замками без виступів «у рибячий хвіст» або німецький замок. Вся будівля покрита чотириспадовим солом’яним дахом середньої висоти. Співвідношення зрубу до висоти даху 1:2. Форма солом'яної стріхи – східчаста (шита китицями – колосками вверх). Завершення з мервленої соломи і конопляного паздір'я, яке зверху приложене жердкою, а поверх неї – кізлини.»

Перед розбіркою в шпихлірі не виявлено ніяких предметів побуту (крім великої дубильної бочки). Тому при обладнанні шпихліра на території Музею відділом фондів був запропонований тематичний план який базувався на розповідях його власника Бенкаловича І.В. і обстеження подібних споруд у селах : Плав»є, Рожанка, Тернавки, Волосянка, Тухолька, Козьова, а також на наявних експонатах музею, придбаних з цих сіл.

На відміну від будівель подібного типу клітей (кліть), які будували поліщуки, білоруси та прибалтійські народи, бойки ніколи не використовували шпихлір під житло чи літню кухню, а лише як комору. Молодь літом могла спати на сіні, що зберігалось зверху під дахом.

Якщо нижня , мурована з каменю, частина – пивниця на бульбу, не вимагає окремих описів, бо крім низької дощатої перегородки, кошика для бульби, тут не було більш нічого, то верхня частина - власне шпихлір, може бути обладнана по-різному.

Але наші науковці прислухались до власника споруди Бенкаловича І.В та оформили інтер'єр згідно його порад:

велику площу біля південної стіни, що розташована проти входових дверей, займає сусік. Це велика скриня без накривки, з одною поперечною перегородкою всередині. Сюди зсипали жито, ячмінь, рідше – пшеницю. На скрині-сусіку чи біля неї стоть чвертка (мірка для начерпування зерна). Найчастіше мірку виготовляли з суцільного вербового куска дерева.

Правіше стоїть мала скриня на муку.

Вгорі , пів метра від повали, впродовж всієї південної сторони прибита широка полиця. На ній розставлені дрібні побутові речі. Насамперед ті, що не були у постійному вжитку: пасківник (мале цебреча святити писанки, паску), двійнята (спарована дерев2яна посудина носити їжу в поле), барилка на горілку, різний посуд на овече молоко: двійниці, скіпці, дерев'яний черпак-мірка, посуд для збирання ягід, щітки для розчісування вовни.

Справа від дверей (західна сторона), стіна відводиться для розміщення на ній і біля неї часто вживаних господарських знарядь.

Зразу ж при вході , на дерев'яних кілках, розвішені ярмо для волів, упряж на коні, сідло, коса, ціп. Тут же стремена, лісорубські підкови.
Для доповнення на цій стіні, при вході або в глибині, на висоті одного метра прикріплена поличка для сокири, свердликів, шестерні та інших теслярських інструментів.

Внизу на підлозі деревяна вага з кам’яними тягарцями, кадовб на овес, гелетка (мала бочка) на біб.

Третя (східна) сторона значно темніша, бо перекривається у певній мірі дверима.

Враховуючи розповіді Бенкаловича І.В. про те, що у сім»ї батько та дідо були мисливцями, самі виправляли шкіри, тому на цій стіні над бочкою для дубіння, яка стояла за дверима, знаходились сильця, пастки.

Що стосується повали(поперечного сволока) , то на ньому могли висіти як продукти (сало, м'ясо) так і одяг та знаряддя праці».

На сьогоднішній день споруда перекрита гонтою. Кожен з відвідувачів може оглянути інтер'єр шпихліра і потрапити у минуле...