• Українська
  • English
  • Polski

Львів, вул. Чернеча Гора, 1

+38 (068) 525 91 85

  (032) 275 03 05

Графік роботи: 9.00 – 18.00 (пн-нд).

Eкспозиції інтер’єрів: 10.00 – 18.00 (ср-нд).

Понеділок і вівторок – садиби зачинені.

Вартість квитків: дор. – 30 грн., пільг. – 20 грн.

Детальніше...

Невідоме з архіву!!!

Відвідуючи наш музей, можна оглянути багато експонатів з Бойківщини. Однією з найгарніших хат цього сектору є хата з с.Тухолька Сколівського району Львівської області. Хата з с.Тухольки згадується в літературі, як визначний твір народних будівничих.

В архіві музею зберігаються світлини цього об»єкту до перевезення та багато цікавої інформації, яка невідома навіть старожилам скансену.

20 жовтня 1972 року Архип Данилюк склав історико-етнографічну довідку хати с.Тухолька: «Хата збудована 1910 року дідом теперішньої власниці А.Гайванович. Будинок до перевезення в музей був невикінчений: не встановлені заготовлені ще в 1912-14 рр. різьблені стовпи і решітчасті дверцята галереї. Ставши одинокою вдовою і не маючи можливості проводити ремонт будівлі, А.Гайванович одну частину хати ліквідувала».

Дивлячись в наш час на цю «красуню» - хату, не віриться, що розміри її до перевезення в музей були вдвічі менші. Хата з с.Тухолька є типовою житловою будівлею. У наш час такі будівлі ще можна побачити в селах Тухолька, Плав'є, Головецьке.

Будівля має видовжену форму. Складається з двох житлових приміщень, розділених сіньми і комори, яка прилягає до правої кімнати. Стіни складені з тесаних масивних брусів, які на перший погляд здаються різаними, але насправді оброблені сокирою. Торцеві стіни будинку в»язані в риб»ячий хвіст, перегородки мають такі ж замки, але з оперененням. Стіни галереї, які складаються з підвалинами, двох брусів і перил, в»язані в канюк. Всередині стіни «лісковані»(набивані дранкою), тиньковані і побілені.
Дах двосхилий , невисокий з пів щитами в причілках. Покриття гонта. Така форма даху і покриття давно відомі в цих районах.

Вздовж будинку, спереду іззаду, розміщені галерейки, на які виходять вікна і двері. Галереї широко використовувались у побуті (тут у літні місяці працювала сім'я, провітрювався і просушувався одяг, відпочивала родина). Дах над ними підтримувався кронштейнами з фігурною різьбою і стовпами, які художньо викінчені.
Таку інформацію відвідувач може прочитати в довіднику музею, послухати під час екскурсії. Але, розбираючи архів ми натрапили на декілька цікавих деталей, які інколи навіть протирічать одне одному.

Так, під час експедиції музейних працівників в село Тухолька Сколівського р-ну Львівської області 23 жовтня 1977 року внаслілок двократної розмови ст. наукового співробітника П.Пироженко з рідною сестрою власниці хати з с.Тухолька Анни Гайванович з роду Фединець Анастасією Трепеч, також з роду Фединець були виявлені такі незаписані раніше дані до історії цього музейного об»єкту:

- Останній власниці хати з с.Тухолька Анні Гайванович хата дісталась по спадку від батьків матері з роду Барна і батька Якима Фединця - дочки і зятя Тухольського князя (сільського старости) Федора Барни. Таким чином , оскільки хата будувалась дідом по матері Анни Гайванович-Фединець – Федором Барною, вона як музейний об»єкт повинна іменуватись «Хата Тухольського князя Федора Барни».

- В зв»язку з ажіотажем навколо купівлі-продажу хати, викликаним конкуренцією між двома претендентами – Львівським і Київським музеями народної архітектури та побуту, - власники хати приховали від музейних працівників важливу деталь щодо первісної конструкції хати. Як твердить інформаторка Анастасія Фединець (1921 р.н.), вона добре пам»ятає , як будучи дівчинкою років 4-5, вона ховалась від подруг, бігаючи навколо хати суцільними присінками. Тобто вона пригадує, що первісно галереї були не з 2-х , а з 4-х сторін хати. Таким чином первісно галерея в хаті з с.Тухолька була круговою. Пізніше, внаслідок того, що підвалини присінків-галереї з двох боків підгнили, вони були обрізані чоловіком її сестри Анни – Олексою Гайванович.

В 1984 році 29 лютого відбулась ще одна експедиція в с.Тухолька. Ст.наук.співроб. музею Ярослав Кравченко опитував старожила Фединця Івана Теодоровича, (1906 р.н.) і взнав від нього зовсім протилежну інформацію: «Хату Федора Барни, сільського «Князя» добре знаю, бо жив колись по сусідству з ним. Хату будував сільський майстер Волошин, добудував до вікон, а потім посварився з господарем і добудовували хату майстри зі Сколього.

Був він багач, бо землі мав більш за всіх. В хаті було все, як в інших людей. «На соломі спав, плахтов вкривався».

В кімнаті згори, яка потім була відрізана (прогнила, а ремонтувати не було кому) була піч з глини курна, долівка глиняна. Стояло ліжко на високих стовпах, стіл-скриня, лави. Тут жила вся сім»я.

Кімната здолу була мурована (обштукатурена), білена, стеля зашальована та побілена, підлога деревяна. Тут вже був п»єц, стояв стіл, креденс. Це була кімната для гостей – «на празники».

Хата відразу була покрита гонтом, дах двосхилий, боки зашальовані дошками з маленькими дашками. Галерейки з двох сторін – то така нова мода пішла. Хата не могла бути з круговою галерейкою, бо тоді дах кладеться по-іншому.»На світлинах зображено вигляд самої хати в селі Тухолька та як будувався даний об»єкт у музеї.

Отже бачимо, що архів музею зберігає багато таємниць і легенд.

На останньому фото – вигляд хати з с.Тухолька в музеї в наш час.

Запрошуємо до Музею!!!!!