• Українська
  • English
  • Polski

Львів, вул. Чернеча Гора, 1

+38 (068) 525 91 85

  (032) 275 03 05

Графік роботи: 9.00 – 18.00 (пн-нд).

Eкспозиції інтер’єрів: 10.00 – 18.00 (ср-нд).

Понеділок і вівторок – садиби зачинені.

Вартість квитків: дор. – 30 грн., пільг. – 20 грн.

Детальніше...

Світлини з архіву Музею - садиба з Буковини.

Вона складається з хати, стодоли і карника.

Хата Гаврилюк Марії з с.Коритне Вижницького р-ну Чернівецької обл. (за інформацією сусідки Гаврилюк Марії побудована в кінці ХІХ ст. на поч..ХХ ст.).

Складена вона з кругляка смереки в прості замки з торцями. До верхів зрубу торці подовжуються і переходять ніби в кронштейни. Дах чотирисхилий, покритий соломою. Покривали сніпками із житньої соломи колоссям вниз («плескачі») низ стріхи, роги і під гребнем пошивали «стріхачами» - колоссям вверх. Гребінь викладений м'якою соломою і закріплений кізлинами. На стрісі є три димними для виходу диму. В середині стіни хати обмащені глиною і побілені. Спочатку в плениці забивали букові клинці «клинцювали», а потім набивали глиною. Дана хата оббита дранкою. Стеля була спочатку мита, пізніше її замазали глиною і побілили. Ззовні зруб відкритий, лише навколо вікон замазаний глиною і побілений. Це робилося для утеплення вікон, а можливо, із естетичних міркувань. На прикладі часткової обмазки зрубу навколо вікон, за часом і навколо дверей можна простежити поступовий перехід від відкритого зрубу до обмащеного глиною. Задня стіна має виріз для печі, замазаний жовтою глиною. До неї пізніше була прибудована дровітня і шопа. Хата трикамерна: хатчина – сіни («хороми») – хата.

Навколо хати вимощена глиняна призьба («присба»), яка замазувалась сажею. Зверху покладена широка дерев'яна лавиця (вздовж переднього фасаду). Підвалини хати ззовні і зсередини підводились «глеєм». «Глей» - це вид глини, який брали з річок і вологих місць. В хатчині стара глинобитна піч з горном. Горн розмальовували часом квітами, часто піч підводили синькою. Дим з печі виходив через каглу в хороми і далі йшов на горище – «під». За піччю – постіль, накрита веретою, далі лавиці, покриті налавниками, стіл, замисник. Над постіллю – грядка, накрита «нагрудником». У великій хаті піч менша. За піччю є ліжко, далі лавиці, стіл. В хаті долівка земляна. Зверху мастились глиною з кізяком. В сінях «хоромах» не було стелі. Там ставили бочку на капусту , бочку на огірки, паку на муку. Біля хати був великий квітник, де росли георгіни, піони, гвоздика, любисток, рожі (ружі), кліматі (іліяк), барвінок, калина. Недалеко від хати ріс сад: груші, яблуні, вишні, сливи, горіх.

Стодола з с.Бережонки Вижницького р-ну Чернівецької області належала Андрюк Анні Георгівні.

Стодола нагадує чотирикутну піраміду із зрізаними сторонами. Будівля складена в зруб з торцями з елементами дильованого будівництва. Стіни складені з бука, стовпи і підвалини – дубові. Посередині двох протилежних сторін передньої і задньої є прорізні ворота шириною 3 м, висотою 4 м. Вони відкриваються назовні і служать для в'їзду возом зі снопами до стодоли. Стодола поділяється на три частини: середня частина найбільша – тік, на якому молотили збіжжя. З правого боку був засік, з лівого стайня. До стайні окремий вхід через бічні двері. Дах покритий соломою – некрученими сніпками, на рогах – стріхачами. Стодола є типовою господарською будівлею підгірської Буковини.

Карник (куча) з с.Шипинець Кіцманського району Чернівецької області. Побудований у 1880 р. в зруб з смереки.

Дах двосхилий, покритий драницею. Карник стоїть на кам'яній підоснові. Спереду виступає піддашшя, яке оперте на двох стовпах. До стовпів прибивалася загорода для літнього перебування свині.

Вся сидиба обнесена огорожею (від дороги з двох боків дощаним парканом з дашком, а з тильного боку – тином). Вхід до садиби через браму з фірткою.

В садибі був сад, невеликий город (грядки на городину). Біля хати квітники. В садибі була яма на картоплю і криниця (кирниця).

Даний об'єкт був збудований на території Музею в етнозоні Буковина та прийнятий комісією 12 січня 1976 року.