“Музей на дотик”: Український культурний фонд підтримав інклюзивний культурно-освітній проект львівського скансена

Проект “Музей на дотик” переміг у конкурсному відборі індивідуальних проектів від Українського культурного фонду, набравши 90 балів й упевнено посівши 33 позицію з понад чотирьох сотень претендентів. Чому саме інклюзія? Питання інклюзії давно привернуло до себе увагу світової спільноти і залишається надзвичайно актуальним до сьогодні. Україна, останнім часом, також демонструє потужний поступ в цій царині.…

Надія Боренько про участь в Одеських етнографічних читаннях, присвячених культурі українського пограниччя

Старша науковий співробітник нашого Музею, Надія Боренько, була учасником чергових Одеських етнографічних читань, які традиційно проводить Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Читання проходили 11-15 вересня 2018 р. спершу в Одесі, а на другий день відбувся виїзд в прикордонне місто Тульча в Румунії, де слухачами й активними учасниками читань були також місцеві українці, згруповані…

Убрус – архаїчний жіночий головний убір з Яворівщини

У формуванні народного костюма головні убори мають завершальну, увінчувальну суть, яка підпорядкована гармонії декору костюма і наповнена поліфункціональним та семантичним значенням.  Головний убір –  найбільш стійкий елемент, у своєму архаїчному вигляді дійшов до початку ХХ ст., зазнаючи незначних трансформацій форми, способів носіння, що зумовлювалися змінами історичних, економічних реалій. Серед численної колекції жіночих головних уборів з Яворівщини…

Промислові об`єкти сектора «Бойківщина» у Львівському скансені.

Найбільш повно у Музеї народної архітектури і побуту У Львові імені Климентія Шептицького сформована  промислова експозиція у секторі «Бойківщина». Тут відтворено водяний млин, сукновальню, тартак, кузню, олійню та солеварну криницю. На території України водяні млини були широко відомі вже з ХІІ ст. Такі будівлі, споруджені народними майстрами, у ХІХ ст.  побутували  майже у кожному селі.…

Не все в середу Петра, а є в іншу днину… (дещо про петрівські звичаї)

  Свято першоверховних апостолів Петра і Павла у народній традиції здебільшого називають Петрів день. Він завершує нестрогий піст – період, який називають Петрівкою. Традиція дотримання цього посту відома з часів перших християн. На Поділлі існує легенда, що колись Петрівки не було і чоловіки ласували маслом та сметаною щодня, скільки хотіли. Тому жінки порадились і запровадили Петрів…

Особливості чоловічого одягу Лемківщини

Цілком закономірно, що стрій етнографічної групи лемків має багато спільних рис з одягом населення інших теренів України (виготовлення з однакових на всій території України матеріалів: полотно, сукно, шкіра), способів носіння, елементів декору. Водночас одяг лемків – яскраве, самобутнє, неповторне явище матеріальної культури українського народу, оскільки тут були певні складові частини та елементи декору, які не…

Ділимося досвідом збереження керамічних виробів на Українському форумі реставрації

У рамках Українського форуму реставрації у Києві в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику 7-8 червня 2018 р. відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності». В організації конференції активну участь взяла Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, а також Представництво Польської Академії Наук у Києві, Асоціація реставраторів України…

Готуємося до Зелених свят

У традиційній культурі українського народу головним мотивом Зелених свят був поминальний – пошанування померлих предків. Зелені свята у різних місцевостях називали по-різному. У гуцулів – Свята неділя, лемків – Русаля, бойків – Святого духа. В основі звичаїв і обрядів, якими супроводжувалось відзначення Зелених свят, лежали вірування в активізацію різних «злих сил» у період літнього сонцестояння.…

Гаївки від Дмитра Скільського

Привітання з Великодніми святами від гуцула-березуна, працівника Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Дмитра Скільського. Пан Дмитро пригадав, як святкували Великдень у селі Вижній Березів, що у Косівському районі Івано-Франківської області, розповів, що таке ходити “на хрещик”, а також заспівав дві унікальні гаївки: “Ой по горі жито, жито, по долині –…