Полонинський хід або історії з пастушої стаї

Одним із найяскравіших свят у гуцульському народному календарі був «полонинський хід» – урочистий вигін худоби на випас на гірські пасовища. Зазвичай відбувався він вкінці травня, відбувався барвисто і гучно. У супроводі голосистих трембіт, пастуших рогів, мрійливих «флояр» і співів йшли господарі худоби, провадячи овець. Кожна овечка була позначена спеціальною міткою на вусі і мала прив’язані…

ДИТЯЧІ РОКИ ОТЦЯ КЛИМЕНТІЯ ШЕПТИЦЬКОГО

Отець Климентій Шептицький є проголошений блаженним Католицької Церкви. Тепер до нього можна звертатися в молитвах, малювати на іконах і захоплюватись його святим життям. Але яким Климентій Шептицький був у дитинстві, які риси характеру проявлялись, як проходили його дитячі роки і хто мав вплив на його формування? Про це можна найповніше дізнатися з листів його матері…

Творчий доробок ткалі Оксани Куцої

6 квітня 2019 року виповнилося б 70 років від дня народження Оксани Куцої – талановитої художниці, представниці львівської школи гобелену.  Художнє ткацтво України як важлива частина декоративно-ужиткового мистецтва має глибокі історичні корені та багаті мистецькі традиції. Львівське художне ткацтво 1970-х – першої половини 1980-х рр. – це динамічний процес, який створювали митці різних поколінь. Митці…

Блаженний священомученик Климентій Шептицький

Граф, громадський і релігійний діяч, архімандрит, мученик за віру, блаженний Католицької Церкви та Праведник народів світу – всі ці титули належать непересічній особі Климентія Шептицького. Усі вони виражають різні грані життя і діяльності блаженного Климентія, вклад якого у розвиток Української Греко-Католицької Церкви і нашого народу потребує ще подальшого ґрунтовного вивчення. Климентій Шептицький народився 17 листопада…

“Соломкарство” – майстер Микола Огородник у проекті “ДРЕВО”

Нещодавно на телеканалі  UA.TV вийшла чергова документальна новела у рамках відомого проекту “ДРЕВО”. Його авторка, Наталя Кравчишин, вирішила дослідити “складні переплетіння солом’яної науки”. До вашої уваги три новели про соломоплетіння, його сенси колишні й теперішні, про закони ремесла і людські якості, якими повинен володіти справжній майстер. “Коли люди дивляться на вироби з соломи, то найперше…

Символіка свічників-трійць на Водохреща

  Третім празником Різдвяних свят є Богоявлення або, як співаємо у коляді, Святе Водохреща. Традиційно напередодні свята і в сам день Богоявлення  у церкві освячують воду, на знак освячення води Ісусом Христом, який вступив у води Йордану. Освячена на Водохреща вода вважається цілющою і християни зберігають її протягом цілого року. По селах, як колись, так…

Різдвяний вертеп Володимира Шагали

Вертепне дійство – унікальне і самобутнє явище української народної культури. Синтез факторів, задіяних у його виникненні, спричинився до неоднорідної побудови як живого вертепу в його містично-театралізованому вияві, так і лялькової гри у своєрідній моделі архітектурної споруди. Про те, що вертепне дійство на Україні пішло особливим шляхом, свідчить його порівняння з вертепами народів світу, де цей…

Традиції бойківського Різдва

Напередодні Різдва Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Фотографії старого Львова спільно з Гал-інфо пропонує ознайомитись із традиціями бойківського Різдва. Про бойків Бойківщина — історико-етнографічний регіон на північних і південних схилах Карпат, простягається від річок Лімниця і Тересва(на сході) до річок Уж і Сян (на заході), охоплює гірські райони Львівської, Івано-Франківської та…

Гуцульський Миколай – грішний і безгрішний

Два фольклорні оповідання, складені на честь великого Чудотворця-Миколая, взяті з монографії В. Шухевича «Гуцульщина», відкривають нам світогляд попередніх поколінь, розуміння гуцулами святості та віри. У них виражені щирість і простота, притаманні народній побожності, ба навіть і гумор, з яким висміюється нечиста сила.   Сьв. Николай безгрішний і грішний Сьв. Николай, йик був малий, то жив…

Як молодь на вечорниці ходила…

Ще з давніх часів на українських землях побутували усталені форми зібрань, на яких молоді люди зустрічались для спілкування, обміну знаннями, навичками. Зібрання, які відбувались влітку, носили назву «вулиця», в осінньо-зимовий період – «вечорниці» та «досвітки». Вечорниці в Україні були досить поширеним явищем, центром життя молоді, осередком спілкування, взаємодії, а також місцем, де можна було знайти…