У квітні- травні 1973 року під час експедиції на Гуцульщину з метою розбудови цього сектору в Музеї народної архітектури та побуту у Львові науковими працівниками (Жолтовським П.М., Красовським І.Д., Мандюком М.Ю., Грендиш Я.Д.) була складена угода про придбання хати з с.Яворова Косівського району Івано-Франківської обл. Ось як описує дану будівлю науковий співробітник музею Грендиш Я.Д.…
Вона складається з хати, стодоли і карника. Хата Гаврилюк Марії з с.Коритне Вижницького р-ну Чернівецької обл. (за інформацією сусідки Гаврилюк Марії побудована в кінці ХІХ ст. на поч..ХХ ст.). Складена вона з кругляка смереки в прості замки з торцями. До верхів зрубу торці подовжуються і переходять ніби в кронштейни. Дах чотирисхилий, покритий соломою. Покривали сніпками із…
Рубрику «Цікаве з архіву музею» продовжуємо екскурсом до Гуцульщини. Для огляду представляємо гражду (замкнутий двір) ХІХ ст. з села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Гражда належала Галамасюк П.І., який отримав за неї 3000 крб. Перевезена до музею 7 серпня 1970 року. Це тип замкнутого двора, який був широко розповсюджений в Путилівському, Верховинському районах, а також…
Продовжуючи рубрику «Цікаве з архіву» хочемо познайомити Вас з Троїцькою церквою 1774р. Троїцька церква, як і більшість дерев’яних церков Північної Буковини, являє собою найбільш простий тип культової споруди, який зустрічається на Україні. Характерною рисою цього типу є така композиція церкви, в якій верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом.…
Продовжуючи нашу рубрику “Цікаве з архіву”, хочемо звернути Вашу увагу на хату з с. Орявчик Сколівського району Львівської області. Хата з села Орявчик Сколівського району Львівської області належала Глухану Матвію Івановичу. Є типовою для будівництва житла кінця ХУІІІ – поч.ХІХ ст. Разом з господарською будівлею утворювала Г-подібну форму садиби, яка була розташована на схилі горба поблизу…
Подорож у минуле , яке ми знаходимо в архіві музею , продовжує оповідь про кузню села Тур’є Старосамбірського району Львівської області. У стародавні часи ковальство вважалось справою, даною богами. Коваль в односельчан користувався особливою повагою. Більше того – людину, якій підкорявся вогонь і невідомі сили, що народжують залізо, боялись і вважали чаклуном. Ковальські майстерні віддавна…
В продовженні рубрики «Цікавинки з архіву Музею» хочемо ознайомити відвідувачів з інформацією про школу з с.Бусовисько Старосамбірського району Львівської обл. Під час експедиції на Бойківщину в 1976р. в науковці Музею народної архітектури та побуту в селі Бусовисько віднайшли чудовий об’єкт, який потім став окрасою нашого скансену. «Школа стояла в центрі села, навпроти церкви. Споруджена на…
Продовжуючи нашу рубрику «Невідоме з архіву Музею» хочемо запропонувати інформацію про об’єкт скансену , який знаходиться в етнозоні Бойківщина на території садибі хати Тухолька. Це – шпихлір(комора для зберігання зерна) з с.Плав’є Сколівського р-ну Львівської обл. початку ХХ ст. На фото зображено будівлю в с.Плав’є, демонтаж та побудову об’єкту в Музеї.Належав цей об’єкт Бенкаловичу Івану…
Відвідуючи наш музей, можна оглянути багато експонатів з Бойківщини. Однією з найгарніших хат цього сектору є хата з с.Тухолька Сколівського району Львівської області. Хата з с.Тухольки згадується в літературі, як визначний твір народних будівничих. В архіві музею зберігаються світлини цього об»єкту до перевезення та багато цікавої інформації, яка невідома навіть старожилам скансену. 20 жовтня 1972…
З пам’яток народного будівництва діючої експозиції Музею, крім шедеврів монументальної архітектури, типових зразків житла, великий інтерес викликають господарсько-виробничі споруди, серед яких – сукновальня («ступа», «Фолюш»). Вона була своєрідною сільською фабрикою збивання і валяння вовняних тканин. Перевозили будівлю до музею у лютому 1968 року з села Пилипець Міжгірського району Закарпатської області. Побудована споруда в кінці ХІХ…