Продовжуючи рубрику «Цікаве з архіву» хочемо познайомити Вас з Троїцькою церквою 1774р.

Троїцька церква, як і більшість дерев’яних церков Північної Буковини, являє собою найбільш простий тип культової споруди, який зустрічається на Україні. Характерною рисою цього типу є така композиція церкви, в якій верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом.

Про культове призначення будівлі говорять тільки хрести, які розташовані в один ряд по верху даху. Буковинські дерев’яні церкви відрізняються від інших спокійним силуетом, наближались до звичайної української селянської хати.

Троїцька дерев’яна церква побудована в 1774 році в м.Чернівці, в районі Магала, на ділянці сучасного Учительського інституту. В кінці ХІІІУ ст.- поч.. ХІХ ст ця церква вважалась єпіскопською і це наклало на архітектуру споруди свій відбиток.

В першу чергу це знайшло своє відображення в загальних розмірах будівлі, архітектурно-композиційному рішенні, художньому оформленні та багатому убранстві іконостасу. У загальних рисах Троїцька церква подібна до однієї з найдавніших пам”яток монументальної архітектури Буковини – Миколаївської церкви 1607 року, що була в Чернівцях. Церква складається з трьох дубових зрубів різної величини і конфігурації, розміщених по осі зі сходу на захід. Верхні кутові врубки продовжені і утворюють кронштейни, що підтримують дах з піддашшям. Середній (центральний) зруб перекритий восьмигранником з двома заломами. Над бабинцем (західне приміщення) зруб має чотиригранний верх у вигляді зрізаної піраміди. Над вівтарем перекриття – півсферичне. Високий дах, битий гонтою, насунутий на зруб і перекриття, наче шапка. Тому верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом.

Через 100 років в 1874 році, в зв’язку з будівництвом учительської семінарїї, Троїцьку церкву було перенесено в передмістя Клокучку.

« Ця церква з 1781 по 1864 рр. була єпіскопським собором міста Чернівці. Коли австрійська влада змусила першого єпіскопа єпархії Буковини Досител Хереску переїхати з м.Радауци в м.Чернівці, він вибрав кафедральним собором цю дерев’яну церкву Троїці, яка була побудована до 1774 року. Ця церква знаходилась на вул.. Троїці (тепер – вул.. Б.Хмельницького). Після освячення нового кафедрального собору в 1864 році в м.Чернівці, старий кафедральний собор ще 10 років простояв на старому місці, а в 1864 році був розібраний і перевезений на Клокучку, як святиня, для якої не було місця в сучасній частині міста. На Буковинській виставці 1886 року біля церкви були представлені сільськогосподарські знаряддя, продукція лісництва і ремісників». (Г.І.Борисова- директор державного архіву Чернівецької області).

Первісний вигляд Троїцької дерев’яної церкви нічим не відрізняється від сучасного. В 1874 році вона була встановлена на новому кам’яному фундаменті, а в 20-ті роки ХХ ст. прибудовано з південного боку засклену веранду. З часу переносу на окремих стінах збереглась нумерація брусів.

Церква перевезена до музею в 1968 році, відтворена на території в 1968 році і експонується в секторі “Буковина”.

Поряд з Троїцькою церквою стоїть струнка дерев’яна дзвіниця, яка складається з двох ярусів. Вся споруда завершується чотирисхилим дахом, битий гонтом. Подібні дзвіниці можна зустріти не тільки на Буковині, а й в багатьох місцях на Прикарпатті, Закарпатті та в центральних районах України: вони мають багато спільного з дерев’яними сторожовими вежами, які входили до складу фортечних і монастирських стін.

На фото з архіву можемо побачити вигляд церкви, іконостасу, перевезення до Музею та сучасний вигляд церкви.

Запрошуємо відвідувачів оглянути цей чудовий експонат на території Музею.

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Post comment