• Українська
  • English
  • Polski

ul. Czernecza Góra 1, 79014 Lwów

+380322712105

+380685259185

Muzeum jest otwarty od 09.00 do 20.00

Ekspozycje interierów można zobaczyć:

od Środy do Niedzieli

Ekspozycja interierów jest zamknięta

w Poniedziałek – Wtorek

Cena biletu: Dorośli – 30 hrn, Dzieci – 20 hrn

Więcej ...

Концепція живого музею

Музей цілеспрямовано підтримує концепцію "Живого музею", де відбувається не лише представлення колекції, але й демонстрація побуту українців минулого, зокрема західного регіону. Таким чином ми зберігаємо та популяризуємо не тільки матеріальну спадщину, яка є відголосом історичного процесу розвитку традицій, але нематеріальну спадщину, куди належать традиції, обради, вірування, танці, співи, тощо. На сьогоднішній день у Музеї відбувається демонтрація та майстер класи наступних ремесл.

  •   Гра на автентичних музичних інструментах

На хаті з с.Тухолька (1910р) проводяться майстер-класи з гри на народних інструментах. Українські народні музичні інструменти багаті і різноманітні за своїм складом, використанням у святах і обрядах. Народна музика є живим свідком багатьох історичних і культурних подій. Пропотипи основних інструментів походять з далекого минулого. В духовній культурі українського народу кожний інструмент мав і має знакове місце як носій традиції і спадкоємності поколінь. В народному виконанні дуже часто одна особа поєднувала багато функцій: автора інструменту, мелодії та виконавця. Кожен інструмент несе на собі відбиток часу, він – від найпростішого до досконалого в процесі багатовікової еволюції – є безцінним свідком історії і культури українського народу. Проводить майстер-клас етномузикознавець Любомир Кушлик.

  •  Ткацтво

На хаті з с.Либохора (1812 року) проводяться майстер-класи по ткацтву. Ткацтво належало до одного з найбільш масових й улюблених жіночих занять та має багатовікову історію і глибокі традиції. Покровителькою прядіння і ткацтва була богиня Мокош, яку князь Володимир залучив до пантеону поганських богів. Її зображено на знайденому фрагменті ткацького верстата. Практична потреба людини у тканинах для вбрання, оздобленні житла і господарських потреб зумовила масове їх виготовлення в домашніх умовах Перш, ніж наші предки навчились ткати, вони в досконалості освоїли техніку плетива. Тільки навчившись плести циновки з гілочок і очерету, люди змогли приступити до «переплетення» ниток. На відміну від техніки плетіння, що виконувалась руками, основною ознакою техніки ткання є переплетення поздовжніх і поперечних ниток за допомогою механічних засобів. Найпростіші прийоми і знаряддя ткацтва, які передували виникненню ткацького верстата – це ткацтво на дощечках, бердечці. На Україні виготовляли тканини за допомогою ткацького верстату. Проводить майстер-класи п.Любомира Шевців

  • Виготовлення олії

В олійні з с.Головецьке (ХІХ ст..) проводить демонстрація виготовлення олії. Олійництво – традиційне господарське заняття українців, метою якого є виготовлення рослинної олії. Використання рослинних олій відоме з дуже давніх часів і у всіх народів, в місці проживання яких зустрічалися жироолійні рослини. Використання олії є надзвичайно широким адже вона є і продуктом харчування, і медичним засобом, і складовою обрядових дій, окрім того слугувала сировиною для освітлювальних приладів. Окремо слід відзначити виняткову роль цього продукту харчування під час постів, які загалом тривали понад півроку та передбачали обов’язкову заміну тваринних жирів рослинними.    В Музеї щовихідних працює олійня, де олійник розповість про виготовлення олії та продемонструє інструменти необхідні для цього. Дізнайтесь більше про секрети ремесла виготовлення олії разом з нами.

  • Лялька мотанка та бісероплетіння

На школі з с.Бусовисько (1880 р.) відбуваються майстер- класи з виготовлення ляльки-мотанки. Проводить їх народна майстриня Любов Шльомська. Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Мотанка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням. Тому в ній, зробленій нашвидкоруч, щоб заспокоїти, зайняти дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято, закладений родовий, етнічний фактор любові і сподівань, віри в добро та захист від злих сил.

  • Бджільництво

На пасіці з с.Осмолода відкритий для огляду відвідувачів Скляний вулик. Пасічництво – форма традиційного бджільництва, що замінила давніше та примітивніше бортництво, плекання бджіл у вуликах, розміщених на пасіках. В Україні це господарське заняття існувало вже у VII-XII ст. Робота на пасіці вимагала спеціальних глибоких знань та навичок, а також застосування відповідного інвентаря. Окремо слід згадати, що мед був одним із головних продуктів, що експортувала Київська Русь. Взагалі ж мед у чистому вигляді або як складова страв та напоїв був важливим компонентом народного харчування; глибокої давнини сягають методи лікування за допомогою, як самого меду, так і продуктів бджільництва; особливою є роль дарів пасічництва у обрядовості українців.     На сьогодні Україна стоїть перша в рейтингу по виробництву меду на душу населення. Цією "солодкою справою" займаються тисячі любителів та професіоналів.   Запрошуємо Вас дізнатись більше про пасічництво та виготовлення меду та інших продуктів бджільництва.

  • Традиційна випічка хліба в печі на дровах

 Побут бойківського життя наглядно представлено в унікальній хаті зі смерекових півметрових напівколод із села Синевирська Поляна, Межигірського р-ну, Закарпатської обл. (1887 р.). Саме тут проводиться майстер-клас з виготовлення традиційних хлібобулочних виробів так званих «бойківських випікусів» під чітким керівництвом господині хати - пані Алли. Щиро запрошуємо до пані Алли на майстер клас Взявши участь у майстер-класі Ви - навчитесь правильно розпалювати стародавню бойківську піч. Дізнаєтесь про секрети та різноманітні рецепти виготовлення бойківської випічки; про народні традиції та ритуали при випіканні хліба. Почастуєтесь свіжовипеченими виробами та отримаєте гарний настрій та незабутні враження разом із господинею садиби пані Аллою

  • Козацька слобода

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові діє "Козацька слобода. Козаки для Вас приготували затишне місце  біля кузні с. Тур'є, де можна сісти, відпочити і посмакувати традиційними українськими стравами, приготованими на вогні. Справжні українські козаки почастують Вас кулішем за добрим козацьким рецептом, борщем українським або юшкою грибною, варениками, запашним чаєм на травах, а також найсмачнішим домашнім квасом.  Після ситного обіду, можна і мязи розім'яти. Ви матимите змогу навчитись вправно володіти шаблею, стріляти з луку та пізнати секретів ковальського мистецтва.  Козаки Мирослав і Тарас, коваль Святослав чекають на Вас (більше інформації нижче).

  • Прядіння

На території музею в секторі Буковина знаходиться хата з с.Бережонка (ХІХст.). У ній можна побачити привітну працівницю музею у національному костюмі, яка демонструє процес прядіння. Прядіння нитки – одне з найдавніших ремесел, відомих людині. Споконвіку на території України населення займалось скотарством, зокрема, вівчарством, яке давало можливість отримувати овечу вовну, та вирощуванням луб'яних культур – льону і конопель, придатних для виготовлення пряжі. Обробка волокон і прядіння ниток були одним з найважливіших домашніх занять кожної селянської родини. Займались цим жінки та дівчата. Як виготовлялись нитки з волокон шерсті, льону та конопель? Як вони набували різного забарвлення ? Які техніки використовували наші предки для обробки сировини? Які механічні засоби застосовувались для цього?   Відповіді на ці всі питання може надати музейний доглядач.

  • Миловаріння

На хаті з с.Бережонка (ХІХ ст.) проводиться демонстрація виготовлення мила з різних рослин.

  • Катання на конях 

На території музею розташувалась конюшня із 4 неймовірно гарними кіньми. Два рудих коника гуцульської породи возять відвідувачів на справжньому возі, а також можлива й екскурсія на возі. Два чорнихї високих воронних коня породи української верхової возять дорослих і малих відвідувачів верхи

  • Фото на згадку

В хаті з с. Орявчик 1792р, що розташувалась навпроти входу Ви маєте змогу сфотографуватись в національних строях і зробити фото на згадку у яскравих кольорах традиційного вбрання. 

  • Тварини

На території музею проживає багато свійських тварин. Це і вівці та кози, яких можна зустріти по території музею , а також у хаті с. Шандрівець.  Свійські птахи, а саме гусочки та качки живуть у стайні с. Либохора, але часто вигодять на прогулянку до музейного озера.  Курочок можна зустріти на садибі с. Бережонка.  Також на території музею можна зустріти багато диких тварин, особливо птахів. Живуть у нас також ласка та куниця, але побачити їх можна лише вночі. Прикрасою музею є справжній мурашник, що розташувався біля Пастушої Стаї. 

"Козацька слобода"

Україна – земля козаків. Віднедавна на території музею розпочала діяти козацька слобода – місце, де відтворюється традиційне ковальське ремесло. Чим унікальний цей куточок живої історії? В етнозоні «Бойківщина» стоїть стара кузня 1870 року з с.Тур´є Старосамбірського району Львівської області. Верховинський коваль познайомить Вас з вогненним ремеслом, ба навіть кожен бажаючий зможе викувати підкову або оберіг на щастя. Поруч розташувалась козацька кухня, де завжди можна почастувати стравами, приготованими за старовинними рецептами – найсмачнішим в світі кулешем, варениками, традиційними козацькими солодощами, випити домашнього квасу чи узвару. На майдані біля кузні козаки вправляються в стрільбі з лука та самопала, шабельному бою, метанні сокир та списів. Звичним для слободи є проведення козацьких забав, які дають змогу випробувати себе на міцність, спритність та влучність.

Козацька слобода працює з 10.00 до 18.00.  В зимовий період - по вихідним. За попередньою домовленістю можлива організація майстер-класів, святкування днів народжень, товариських зустрічей та інших свят і урочистих подій. Для груп понад 15 чоловік можливий показ традиційного козацького військового мистецтва, ознайомлення з озброєнням, тактикою та побутом козаків. 

Коротке відео тут або у відеогалереї.

Контакти:

0980371890 - козак Мирослав Решетило

0632532978 - козак Тарас Манюта

Ел.пошта: taraslion (at) gmail.com

Музей поділяється на окремі етнічні регіони:

W północno-wschodniej części starożytnego Lwowa, blisko Wysokiego zamku w malowniczym parku „Gaj Szewczenki”, znajduje się jedna z największych pereł miasta – Muzeum architektury ludowej i życia codziennego we Lwowie. Stworzony na etnograficznej zasadzie w 1971 roku, Muzeum został powołany do poratunku zabytków architektury, artykułów sprzętu domowego i przedmiotów sztuki ludowej wszystkich historyczno-etnograficznych grup Zachodniej Ukrainy, które zostały sformowane w końcu XIX – na początku XX stulecia. (Wśród tych grup znajduje się Bojkiwszczyna, Łemkowszczyzna, Huculszczyzna, Wołyń, Podillja, Polissja, Bukowina, Pokuttja, Zakarpattja, Lwowszczyzna). Każdej grupie poświęcony jest oddzielny sektor – taka mikro wioska, w której obok budynków mieszkalnych znajdują się pomieszczenia gospodarcze, przemysłowe, sakralne. Każdy budynek ma odpowiedni interier który pomaga w reprodukcji trybu życia, pracy i odpoczynku mieszkańców zachodnio-ukraińskiej wioski końca XIX – początku XX stulecia. Dziś lwowski skansen jest jednym z największych muzea pod odkrytym niebem w Europie. Na terytorium, który równa się 50 ha, odtworzone są 150 pamiątek ludowej drewnianej architektury. Najstarsze budynki były zbudowane w 1749 (cerkiew z wioski Krywka), 1792, 1812, 1846, 1860 latach, gospodarczo-przemysłowe pomieszczenia (młyn wodny, wiatrak, folusznictwo, tartak, kuźnia, olejarnia ). Przedstawione zostały tutaj także budynki i pomieszczenia, które charakteryzują karpatską lakową gospodarkę i leśne rzemiosło.

Bardzo bogate są składowania w muzeum. W nich zostało zebrano około 22 tysięcy eksponatów. Są to kolekcję odzieży i tkanin, mebli, instrumentów muzycznych, ceramiki, ozdobieni, ikon, wyrobów kościelnych. Tutaj znajdują się unikalna kolekcja 120 eksponatów, przedstawiona zbiorem rękopisów i starych druków. Muzeum został jednym z najbardziej lubionych miejsc odpoczynku dla mieszkańców Lwowa i gości miasta. Odbywają się tu …, festiwale muzyki ludowej, organizowane są występy … ludowych. W halach wystawkowych można się zapoznać z dziełami sztuki ludu ukraińskiego i eksponatami … Za czas istnienia – a to ponad 40 lat – muzea odwiedziło ponad 3 mln turystów z różnych końców świata. Każdego roku go odwiedza około 300 tysięcy turystów.