Зведений у 1936 р. на замовлення та за кошти римо-католицької громади Бродівської парафії, яка на той час охоплювала майже два десятка сіл. Римо-католицька громада с. Язлівчик налічувала понад 70 осіб.За матеріалами Архіву еханічної документації у Варшаві автором проекту храму був інженер Стефан Зассовський. Костел є унікальним зразком застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі і […]

Невелика лемківська кузня збудована в кін. ХІХ ст. дідом останнього власника – Богдан І. С., відтворена на території музею у 1981 р. Розташовувалась віддалік від житла, при дорозі – за цим же принципом її розміщено і в музеї. Конструктивно лемківські кузні не відрізнялись від аналогічних споруд з інших регіонів. Споруда стоїть на кам’яному фундаменті, збудована […]

Прадавнє ковальське ремесло представлене у Львівському скансені чисельною колекцією зразків металевих виробів. Та найвагомішим з експонатів, безсумнівно, є експонат архітектурний – типова бойківська кузня 1870 року з с. Тур’є Самбірського р-ну Львівської обл. ЇЇ будівля – добротний смерековий зруб під двосхилим дахом, покритим дранкою, над правим схилом якого піднімається кам’яний димар. Однокамерне робоче приміщення  продовжується […]

Одним з важливих видів діяльності гуцулів у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. було вирубування і сплавляння лісу. У експозиції відтворена прямокутна колиба з-під гори Форешек з архаїчним накотовим дахом, цей тип колиб, ймовірно, бере свій початок від слов’янських напівземлянок VІІ-Х ст. Вище у лісорубському комплексі стоїть шестигранна колиба сер. ХХ ст. з-над потоку Лазіщина […]

Бойківське село у Львівському музеї просто неба – це гарна, майже досконала копія гірського села з усіма належними йому спорудами. У вдало спроектованих ландшафтних куточках представлені величні дерев’яні храми, різні типи житла в оточенні господарських будівель і господарсько-виробничі споруди – водяний млин, кузня, лісопильня (тартак), сукновальня (фолюш), олійня. Остання, як одна з найцікавіших будівель виробничого […]

Про організований бджільничий промисел на Гуцульщині відомо з XVI ст. – мешканці гірських сіл щорічно платили “бджільну” десятину. Складена ця зрубно-каркасна споруда зі смерекових колод і півкругляків «плениць». По периметру споруди влаштований дашок з драниці, який має відкриту частину, призначену для вильоту бджіл з вуликів. Всередині вздовж довгих стін встановлені стелажі для розміщення вуликів та […]

У музейній експозиції полонинське господарство розташоване, як і в Карпатах, вище від інших садиб. На мальовничій галявині відтворена стая з полонини Криничної с. Зелене Верховинського р-ну Івано-Франківської області. Це була головна споруда пастушого господарства, в якій пастухи займались переробкою молока, ночували. Господар стаї розповідає відвідувачам про те, як з овечого молока робили будз – грудковий […]

Каплиця побудована в кінці ХІХ ст. з матеріалу церкви, яка датується 1752 роком і була зруйнована бурею. Про дату будівництва церкви свідчить різьблена дошка вмонтована над входом до каплиці. Каплиця стояла на місцевому кладовищі і служила місцем для відправ в дні поминання померлих. Вона належить до поширених на Бойківщині культових споруд такого типу. Приміщення каплиці […]

Дерев’яні чи кам’яні хрести і фігури ставили поблизу сіл на спомин про великі чи страшні події або біля придорожніх криниць. Хрест в селі Заріччя був поставлений на перехресті вулиць невідомим жертводавцем “за відпущення гріхів”. За своєю формою він є типовим для Покуття та Гуцульщини. Первісно скульптурна композиція на хресті була розмальована яскравими фарбами.

Хата є центральною спорудою селянського двору. Вона побудована у 1920 році місцевим майстром Михайлом Пекарем. Він же у 1973 р. відтворив її у Музеї. У плані хата складається з хижі, сіней, комори, стайні і боїща. Зруб будівлі з букового кругляка, подекуди підтесаного. Щілини між кругляками закладені глиною. Глиною з половою зарівняно також поверхні стін всередині […]