Архіви: Експозиції
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Інсталяція “Рани” Влодка Кауфмана (архів)
Костел зі села Язлівчик стане простором осмислення втрат і ран завданих війною та часом, місцем прийняття шрамів війни й усвідомлення цінності життя через втрату. “Упродовж дев’яти років Влодко працює над страхітливим комеморативним проєктом: щодня, від початку війни, на випадкових клаптиках паперу він фіксує умовний портрет воїна, ікону воїна, якого ми втратили. Щоб не звикати. Щоб […]
Кіш-комора зі с. Руське Мукачівського р-ну (1913 р.)
Кіш (куш)-комора з с. Руське — громадська господарська спруда. Перший поверх – зрубна комора, де розміщені сусіки (“фершлоки”) для зерна, гелети для муки, мірки. Другий ярус – кіш (“сушарня”), де просушували і обробляли качани кукурудзи і зерно. У коші також було пристосування для лущення кукурудзи. Покрита споруда чотирисхилим гонтовим дахом.
Клаптики традиції. Фрагменти вишиття зі збірки Львівського скансену (архів)
Ця виставка народилася майже випадково: цьогорічний Міжнародний день музеїв збігся у часі з Днем вишиванки. Нам здається, це чудова нагода показати те, що зазвичай, залишається за лаштунками: кропітку працю фондовиків. Час відносить від нас свідчення минулого, спогади стираються, а від артефактів залишаються клаптики та фрагменти. Тож робота музейника-дослідника сьогодні все частіше схожа на детектив. В […]
Костел зі с. Язлівчик Золочівського р-ну (1936 р.)
Зведений у 1936 р. на замовлення та за кошти римо-католицької громади Бродівської парафії, яка на той час охоплювала майже два десятка сіл. Римо-католицька громада с. Язлівчик налічувала понад 70 осіб.За матеріалами Архіву еханічної документації у Варшаві автором проекту храму був інженер Стефан Зассовський. Костел є унікальним зразком застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі і […]
Кузня зі с. Люта Ужгородського р-ну (кін. ХІХ ст.)
Невелика лемківська кузня збудована в кін. ХІХ ст. дідом останнього власника – Богдан І. С., відтворена на території музею у 1981 р. Розташовувалась віддалік від житла, при дорозі – за цим же принципом її розміщено і в музеї. Конструктивно лемківські кузні не відрізнялись від аналогічних споруд з інших регіонів. Споруда стоїть на кам’яному фундаменті, збудована […]
Кузня зі с. Тур’є Самбірського р-ну (1870 р.)
Прадавнє ковальське ремесло представлене у Львівському скансені чисельною колекцією зразків металевих виробів. Та найвагомішим з експонатів, безсумнівно, є експонат архітектурний – типова бойківська кузня 1870 року з с. Тур’є Самбірського р-ну Львівської обл. ЇЇ будівля – добротний смерековий зруб під двосхилим дахом, покритим дранкою, над правим схилом якого піднімається кам’яний димар. Однокамерне робоче приміщення продовжується […]
Лісорубський комплекс (реконструкція)
Одним з важливих видів діяльності гуцулів у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. було вирубування і сплавляння лісу. У експозиції відтворена прямокутна колиба з-під гори Форешек з архаїчним накотовим дахом, цей тип колиб, ймовірно, бере свій початок від слов’янських напівземлянок VІІ-Х ст. Вище у лісорубському комплексі стоїть шестигранна колиба сер. ХХ ст. з-над потоку Лазіщина […]
Олійня зі с. Головецько Стрийського р-ну (1811 р.)
Бойківське село у Львівському музеї просто неба – це гарна, майже досконала копія гірського села з усіма належними йому спорудами. У вдало спроектованих ландшафтних куточках представлені величні дерев’яні храми, різні типи житла в оточенні господарських будівель і господарсько-виробничі споруди – водяний млин, кузня, лісопильня (тартак), сукновальня (фолюш), олійня. Остання, як одна з найцікавіших будівель виробничого […]
Пасіка зі с. Замагора Верховинського р-ну (поч. ХХ ст.)
Про організований бджільничий промисел на Гуцульщині відомо з XVI ст. – мешканці гірських сіл щорічно платили “бджільну” десятину. Складена ця зрубно-каркасна споруда зі смерекових колод і півкругляків «плениць». По периметру споруди влаштований дашок з драниці, який має відкриту частину, призначену для вильоту бджіл з вуликів. Всередині вздовж довгих стін встановлені стелажі для розміщення вуликів та […]
Пастуша стая з полонини Криничної (с. Зелене) Верховинського р-ну (поч. ХХ ст.)
У музейній експозиції полонинське господарство розташоване, як і в Карпатах, вище від інших садиб. На мальовничій галявині відтворена стая з полонини Криничної с. Зелене Верховинського р-ну Івано-Франківської області. Це була головна споруда пастушого господарства, в якій пастухи займались переробкою молока, ночували. Господар стаї розповідає відвідувачам про те, як з овечого молока робили будз – грудковий […]