Архіви: Експозиції
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Церква Св. Миколая зі с. Соколів Чортківського р-ну (1773 р.)
Споруда зі с. Соколів Чортківського р-ну Тернопільської обл. зведена в 1773 році. Будівля має дещо ускладнені зовнішні і внутрішні простори. Середній зруб широкий і вищий, ніж бабинець і вівтар. Традиційне планування храму: вівтар-нава-бабинець позначилося і на розчленуванні двосхилого даху, середня частина якого піднята вище, ніж перекриття над бабинцем і вівтарем. На гребені центральної частини церкви […]
Церква Св. Параскеви зі с. Стоянів Червоноградського р-ну (1822 р.)
Храм, зведений у 1822 році, належить до галицького типу дерев’яних культових споруд. У плані складається з трьох квадратів, розташованих по осі зі сходу на захід. Кожен зруб завершується дещо витягнутим догори верхом, який закінчується глухим ліхтарем з маківкою. Верхи встановлені на низьких підбанниках, що з’єднуються з стінами за допомогою парусів. У нижній частині церква оперезана […]
Костел зі с. Язлівчик Золочівського р-ну (1936 р.)
Зведений у 1936 р. на замовлення та за кошти римо-католицької громади Бродівської парафії, яка на той час охоплювала майже два десятка сіл. Римо-католицька громада с. Язлівчик налічувала понад 70 осіб.За матеріалами Архіву еханічної документації у Варшаві автором проекту храму був інженер Стефан Зассовський. Костел є унікальним зразком застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі і […]
Олійня зі с. Головецько Стрийського р-ну (1811 р.)
Бойківське село у Львівському музеї просто неба – це гарна, майже досконала копія гірського села з усіма належними йому спорудами. У вдало спроектованих ландшафтних куточках представлені величні дерев’яні храми, різні типи житла в оточенні господарських будівель і господарсько-виробничі споруди – водяний млин, кузня, лісопильня (тартак), сукновальня (фолюш), олійня. Остання, як одна з найцікавіших будівель виробничого […]
Кузня зі с. Тур’є Самбірського р-ну (1870 р.)
Прадавнє ковальське ремесло представлене у Львівському скансені чисельною колекцією зразків металевих виробів. Та найвагомішим з експонатів, безсумнівно, є експонат архітектурний – типова бойківська кузня 1870 року з с. Тур’є Самбірського р-ну Львівської обл. ЇЇ будівля – добротний смерековий зруб під двосхилим дахом, покритим дранкою, над правим схилом якого піднімається кам’яний димар. Однокамерне робоче приміщення продовжується […]
Соляна криниця зі с. Бабине Самбірського р-ну (1886 р.)
КАРПАТСЬКЕ І ПРИКАРПАТСЬКЕ СОЛЕВАРІННЯ – НАЙБІЛЬШІ ПРОМИСЛОВІ ВИРОБНИЦТВА ХV-ХVІІІ СТОЛІТТЯ У Львівському скансені, крім різних типів давнього житла, збережено і будівлі господарсько-технічного призначення. До таких споруд належить криниця з с. Бабине Самбірського р-ну. На перший погляд, вона така ж, як звичайна сільська криниця, з якої брали воду – невисокий дерев’яний зруб з валом, на який намотаний ланцюг […]
Хата зі с. Бережниця Верховинського р-ну (кін. ХІХ ст.)
Крейцар, срібло й овеча вовна: секрети закладин гуцульської хати Незабаром екскурсійну програму Музею поповнить ще одна експозиція – хата зі села Бережниці Верховинського району Івано-Франківської області. Ця споруда є дуже вдалим зразком типового гуцульського житла – збудована у другій половині ХІХ ст. з коленого смерекового півкругляка («протісся») в зруб за планом: комора – хата (кімната) […]
Хата зі с. Коритне та стодола зі с. Бережонка Вижницького р-ну (поч. ХХ ст.)
Житло у цій буковинській садибі в Музеї завжди мало «замешканий» вигляд. У хатчині, меншій кімнаті, пристосованій до повсякденного життя селянської родини, це відчувається в окремих деталях, які виказують присутність людини – ніби залишена на півдорозі якась робота. Коли ж зі двору входить «господиня» (музейний доглядач), вноситься цей живий дух продовження розпочатих справ. Хата початку ХХ […]
Пасіка зі с. Замагора Верховинського р-ну (поч. ХХ ст.)
Про організований бджільничий промисел на Гуцульщині відомо з XVI ст. – мешканці гірських сіл щорічно платили “бджільну” десятину. Складена ця зрубно-каркасна споруда зі смерекових колод і півкругляків «плениць». По периметру споруди влаштований дашок з драниці, який має відкриту частину, призначену для вильоту бджіл з вуликів. Всередині вздовж довгих стін встановлені стелажі для розміщення вуликів та […]
Стодола-стайня зі с. Либохора Самбірського р-ну (2 пол. ХІХ ст.)
Парафіяльна стодола зі с. Либохора Самбірського району Львівської області (друга половина ХІХ ст.) не тільки відповідає усім правилам бойківського господарського будівництва, але за доброякісністю складання зрубу і, перш за все, монументальністю високого, шатровидного даху може рахуватись одним з його найкращих зразків. Типовим для бойків є внутрішнє планування – стайня / стодола / стайня / дровітня […]