Дзвін стояв у центрі села біля народної читальні. Громада обирала сторожа, який щоденно, ранком і ввечері, відбивав години та дзвонив на свята чи в лиху пору. За народним повір’ям, дзвін оберігав село від біди, зокрема, коли він дзвонив, град і грози начебто оминали село. Дзвін із Комарівки встановлений на чотирьохметровому стовпі, над ним гонтовий чотирисхилий […]

Каплиця побудована в кінці ХІХ ст. з матеріалу церкви, яка датується 1752 роком і була зруйнована бурею. Про дату будівництва церкви свідчить різьблена дошка вмонтована над входом до каплиці. Каплиця стояла на місцевому кладовищі і служила місцем для відправ в дні поминання померлих. Вона належить до поширених на Бойківщині культових споруд такого типу. Приміщення каплиці […]

Хата є центральною спорудою селянського двору. Вона побудована у 1920 році місцевим майстром Михайлом Пекарем. Він же у 1973 р. відтворив її у Музеї. У плані хата складається з хижі, сіней, комори, стайні і боїща. Зруб будівлі з букового кругляка, подекуди підтесаного. Щілини між кругляками закладені глиною. Глиною з половою зарівняно також поверхні стін всередині […]

Невелика лемківська кузня збудована в кін. ХІХ ст. дідом останнього власника – Богдан І. С., відтворена на території музею у 1981 р. Розташовувалась віддалік від житла, при дорозі – за цим же принципом її розміщено і в музеї. Конструктивно лемківські кузні не відрізнялись від аналогічних споруд з інших регіонів. Споруда стоїть на кам’яному фундаменті, збудована […]

Церква св. Миколая датована 1763 роком і походить зі с. Кривка, що на Турківщині. Ім’я народного майстра не відоме. Понад півтора століття храм був духовним домом для мешканців Кривки. На початку 20 століття парафіян більшало, й маленька церковця уже не могла вмістити їх усіх, тому громада вирішила збудувати нову – просторішу, а стару – розібрати. Практика, […]

Млинарство в Україні має дуже тривалу історію. Зерно здавна мололи на жорнах. Проте згодом з`явилися більш досконалі та продуктивні водяні млини й вітряки, які набули поширення на українських землях. Перша документальна згадка про водяні млини на території України була у 1266 р., коли галицький князь Лев Данилович видав землевласникам Тутенію і Монтеску грамоту на володіння […]

Хата, перевезена зі с. Мшанець Самбірського району Львівської обл., була побудована на початку ХХ ст. і являє собою окремий тип бойківського житла. У плані будівля складається з хати, боїща-сіней і стайні, до якої є вхід у фасадній стіні. З протилежного від фасаду боку є “половник” (прибудова, утворена продовженням даху і поздовжньою стіною, яка з’єднує зруби […]

Житло складається з двох приміщень — хати і кухні. Функцію сіней виконує невеличка прибудова при фасадній стіні споруди, так звана «будка». У кухні — традиційна вариста піч, а у основному житловому приміщенні — грубка. Такий тип планування вже у другій чверті ХХ ст. поширився на всю його територію Полісся як не надто заможних селян. Хата […]

Хата представляє всі характерні риси давнього житла закарпатської частини Бойківщини. Побудована у зруб з 6 дуже товстих тесаних сокирою смерекових півкругляків, покрита чотирисхилим ґонтовим дахом. В плані складається з хати, сіней і комори. Вхід до комори знаходиться в сінях, хоча переважно на Бойківщині його облаштовували у фасадній стіні. Спочатку хата була курною, але в 30-тих […]

Одним з важливих видів діяльності гуцулів у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. було вирубування і сплавляння лісу. У експозиції відтворена прямокутна колиба з-під гори Форешек з архаїчним накотовим дахом, цей тип колиб, ймовірно, бере свій початок від слов’янських напівземлянок VІІ-Х ст. Вище у лісорубському комплексі стоїть шестигранна колиба сер. ХХ ст. з-над потоку Лазіщина […]