Архіви: Експозиції
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Хата зі с. Синевирська Поляна Хустського р-ну (1886 р.)
Хата представляє всі характерні риси давнього житла закарпатської частини Бойківщини. Побудована у зруб з 6 дуже товстих тесаних сокирою смерекових півкругляків, покрита чотирисхилим ґонтовим дахом. В плані складається з хати, сіней і комори. Вхід до комори знаходиться в сінях, хоча переважно на Бойківщині його облаштовували у фасадній стіні. Спочатку хата була курною, але в 30-тих […]
Хата зі с. Соломир Вараського р-ну (20-ті роки ХХ ст.)
Житло складається з двох приміщень — хати і кухні. Функцію сіней виконує невеличка прибудова при фасадній стіні споруди, так звана «будка». У кухні — традиційна вариста піч, а у основному житловому приміщенні — грубка. Такий тип планування вже у другій чверті ХХ ст. поширився на всю його територію Полісся як не надто заможних селян. Хата […]
Хата зі с. Трійця Коломийського р-ну (1895 р.)
Будівля зі с. Трійця Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Про час будівництва свідчить напис на сволоку – 1895 рік. Хата є типовим зразком покутського народного будівництва. Стіни зрубної конструкції з торцями, обмащені з двох боків глиною і побілені. Будівля з сіньми поділена на хату (світлицю) і хатчину, справа прибудована шіпчина (невелике господарське приміщення). Дах був покритий […]
Хата зі с. Тухолька Стрийського р-ну (1910 р.)
У кожної садиби, що знаходиться у нашому Музеї, є своя особлива історія. Є вона й у хати зі с. Тухолька. Належала хата Федору Барні – достатньо заможному чоловікові і тухольському князеві (так називали війта у цій місцевості). Він походив із поважного господарського роду і був активним діячем у громадських справах: разом із місцевим парохом наприкінці […]
Хата зі с. Яворів Косівського р-ну (1927 р.)
У квітні-травні 1973 року під час експедиції на Гуцульщину з метою розбудови однойменного сектора в Музеї народної архітектури і побуту у Львові наукові працівники Жолтовський П.М., Красовський І.Д., Мандюк М.Ю., Грендиш Я.Д. уклали угоду про придбання хати зі с. Яворова Косівського району Івано-Франківської обл. Ось як описує цю будівлю науковий співробітник музею Грендиш Я.Д. :«Хата […]
Церква Премудрості Божої зі с. Кривка Самбірського р-ну (1763 р.)
Церква св. Миколая датована 1763 роком і походить зі с. Кривка, що на Турківщині. Ім’я народного майстра не відоме. Понад півтора століття храм був духовним домом для мешканців Кривки. На початку 20 століття парафіян більшало, й маленька церковця уже не могла вмістити їх усіх, тому громада вирішила збудувати нову – просторішу, а стару – розібрати. Практика, […]
Церква св. Архистратига Михаїла зі с. Тисовець Стрийського р-ну (1863 р.)
Монументальне будівництво в секторі “Бойківщина” представлено церквою та дзвіницею зі с. Тисовець Стрийського району Львівської області. Споруда зведена в 1863 році. Церква є тридільною та триверхою. У плані – три наближених до квадрата зруби. В західній частині церкви, так званому бабинці, стояли жінки і просто захожі, в наві відбувалося богослужіння, вівтар мав спеціальне приміщення. Перекриті […]
Церква св. Володимира і Ольги зі с. Котань Кросненського повіту (РП) (реконструкція за зразком 1841 р.)
Окрасою сектору Лемківщина є церква св. Володимира і Ольги, яка відтворена в 1992 році із нового матеріалу. За зразок було взято храм 1841 р. із села Котань (Республіка Польща). Збудована на пожертвування лемків США, Канади, музею і лемківської громади Львова. Місце під церкву посвятив патріарх греко-католицької церкви кардинал Мирослав Любачівський та митрополит Володимир Стернюк в […]
Церква Св. Миколая зі с. Соколів Чортківського р-ну (1773 р.)
Споруда зі с. Соколів Чортківського р-ну Тернопільської обл. зведена в 1773 році. Будівля має дещо ускладнені зовнішні і внутрішні простори. Середній зруб широкий і вищий, ніж бабинець і вівтар. Традиційне планування храму: вівтар-нава-бабинець позначилося і на розчленуванні двосхилого даху, середня частина якого піднята вище, ніж перекриття над бабинцем і вівтарем. На гребені центральної частини церкви […]
Церква Св. Параскеви зі с. Стоянів Червоноградського р-ну (1822 р.)
Храм, зведений у 1822 році, належить до галицького типу дерев’яних культових споруд. У плані складається з трьох квадратів, розташованих по осі зі сходу на захід. Кожен зруб завершується дещо витягнутим догори верхом, який закінчується глухим ліхтарем з маківкою. Верхи встановлені на низьких підбанниках, що з’єднуються з стінами за допомогою парусів. У нижній частині церква оперезана […]