У науково-практичній конференції взяли участь науковці з України, Польщі та Словаччини. Колеги презентували дослідження, присвячені історії заснування, розбудови та діяльності скансенів.

Одним з давніх великодніх звичаїв є «волочебний» чи «волочільний» звичай, який походить ще з дохристиянських часів. Це був святковий обхід в перші дні Великодня з привітаннями та хвалебними піснями весні. З часом, під впливом Церкви, цей звичай набрав християнського характеру. Тоді «волочебні» обходи почали робити на другий-третій день Великодня з «дорою», тобто свяченим, співаючи величальні пісні […]

Етномузикознавиця Анна Черноус створила інтерактивний маршрут об’єктами архітектурної спадщини, завдяки якому відвідувачі Львівського скансену зможуть не лише побачити пам’ятки народного будівництва, але й почути пісні, характерні для регіонів, звідки походять будівлі.

Зараз напередодні Різдва Христового хочемо познайомити Вас із частиною народних традицій одного з найколоритніших українських регіонів – Полісся.

Празник Господнього Вознесіння, або Вшестя, – це один з великих Господніх празників, що звеличує подію Христового Вознесення на небо, після Його сорокаденного перебування на землі по Воскресінні. Христос вознісся на небо і засів по правиці Отця, щоб зіслати нам Утішителя – Святого Духа, та щоб «приготовити нам місце» у небі, разом з Ним. Вшестя завжди […]

Вечір перед Новим роком називали «Щедрим вечором». У церковному календарі цей день присвячений преподобній Меланії Римлянці. День святої Меланії (31 грудня) завершує старий рік, а день святого Василя (1 січня) відкриває Новий рік.

КАЛАТАЛА У ВЕЛИКОДНІЙ ТРАДИЦІЇ Калатання символізує три дійства: розп’яття Ісуса Христа, поховання в Великодню П’ятницю і Воскресіння У Велику або Страсну п’ятницю, у день найсуворішого посту для усіх християн, коли, за Євангелієм, розіп’яли Ісуса, у церквах замовкали навіть дзвони. У Галичині людей до храму закликали за допомогою била. А під час обряду виносу плащаниці діти […]

Життя і праця пастухів були досить складними, вимагали спеціальних знань, трудових навичок та значних фізичних зусиль. Кількість вівчарів визначалася розмірами отари та характером виконуваних робіт. Зазвичай на кожні 80-100 дійних овець наймали одного вівчаря. Вівчарів очолював найбільш досвідчений пастух (“ватаг”, “ватажко”) віком від 40 до 50 років. У його обов’язки входило не лише керувати колективом […]

В честь 50-ліття Львівського скансену 18-19 вересня 2021 р. урочисто провели ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Персоналії. Традиції. Поступ». Під час конференції працювали три наукові секції: Особистості в музейній історії; Збереження традиційної народної культури; Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи. До нас завітало чимало гостей, зокрема: Степан Павлюк (Інститут Народознавства НАН України); Алла Дмитренко (Волинський […]

Анастасія Кривенко 24 листопада відзначаємо День пам’яті великомучениці Катерини Олександрійської. В народі це свято називали «Катерини» і вважали її покровителькою незаміжніх дівчат. Вірили, свята Катерина здатна підказати дівчатам їхню подружню долю. Тож цього дня прийнято ворожити на свого судженого. В народних міфологічних уявленнях, Доля – персоніфіковане втілення щастя, вдачі, життєвого призначення людини. Неодружені дівчата пов’язували […]