Текст підготувала: Надія Боренько
Старша наукова співробітниця науково-фондового відділу
Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького

УДК 069.01:39

В статті розглядається історія формування фондової колекції від початків створення музею до сучасності. Згадано персоналії основних співробітників, коротко охарактеризовано їхню діяльність. Проаналізована доцільність поділу колекції на інвентарні групи за функціональним призначенням, використання електронного ресурсу і проблеми, пов’язані з цим. Підкреслена необхідність нового приміщення з сучасним обладнанням і технічними засобами.

Фрагменти:

“Директором тільки-но була призначена Любов Іванівна Марусенкова – колишній партійний функціонер (до того декілька місяців виконуючим обов’язки був Іван Красовський, який мав всі підстави стати директором, крім єдиної – не був членом КПРС). Я несміливо заїкнулась про належну посаду. Було мені відмовлено з причини, що я тільки-но після закінчення університету і не маю досвіду роботи. Коли я, знову ж таки несміливо, сказала, що прийнята І. Іванова теж його не має, здивування директорки було явним: – Але ж вона з російської філології! – прозвучало безапеляційно. Я була настільки приголомшена, що спромоглась на єдине запитання: – Хіба російська філологія для музею має більше значення, ніж українська? – Здивування стало безмежним: – Звичайно ж! – відповіла керівник української установи.”

“… вимога – за надзвичайно короткий термін створити інвентарні групи, вручну вписавши всі дані про музейні предмети, включно з їх науково-інвентарними описами, у відповідні новозаведені книги. Всяка інша робота стала відкладена. Не було часу консультуватися з іншими музеями, переймати їхній досвід, вивчати інструкції і спеціальну літературу, якої до того ж на той час було обмаль. Вдвох з М. Мндюком ми створили і назвали групи так, як нам здавалося найдоцільнішим і найпрактичнішим – в основному за функціональним призначенням. Відповідно враховували мінімальну кількість осіб у відділі, тому сформували групи ще й за принципом закріплення матеріальної відповідальності.”

“Повернемось до структури фондової колекції. 20 інвентарних груп музейних предметів (сюди ще не врахована група з дорогоцінних металів, про що інформація внутрішня) розділені поміж працівниками відділу за численними функціями: розкладання, зберігання, облікування, топоніміка, опрацювання, наукові дослідження, підбір на виставки та інші музейні заходи включно з написанням анотації, лекції, консультації та (за потребою) екскурсії у фондосховищі, видача, приймання, провітрювання, дезинфекція, фумігація та навіть досить часто первісна очистка і прибирання приміщення… В останні десятиліття сюди вагомо включилось оцифрування разом з фотографуванням та повноцінним введенням у електронний обіг. Продовжується інтенсивне поповнення збірок, зараз це все частіше відбувається не за результатами експедицій, а через придбання від небайдужих осіб, яким ми щоразу висловлюємо велику вдячність, з ліквідованих колекцій освітніх установ тощо.”

Стаття була представлена на V Міжнародній науково-практичній конференції “СКАНСЕНИ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ВІЗІЯ”, що відбулася у Львівському скансені 18 жовтня 2024 року. Повний текст статті буде опублікований у науковому збірнику конференції, який представимо вже незабаром.