Музей організований за етнографічним принципом, який вперше в Україні був застосований саме у Львові. Це означає, що при прогулянці Музеєм ви відвідаєте своєрідні мікросела, де відтворено особливості таких етнографічних регіонів чи історико-етнографічних груп: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини та Полісся.
Фондова колекція Музею налічує понад 22 тисячі предметів, зібраних під час експедицій, придбаних Музеєм чи отриманих від дарувальників. Колекція організована у 17 фондових груп: мисливство і рибальство, бджільництво, скульптура, музичні інструменти, вимірювальні прилади, інструменти, меблі, живопис, іконопис, церковний інвентар, писанки (більше 850 народних і авторських писанок), сільськогосподарські знаряддя, рукописи (стародруки, друк), ткацькі знаряддя, художні промисли, кераміка (збірка унікальних кахлів Баранюка, Бахматюка і Косака (близько 500 зразків) та найбільша в Україні колекція фаянсових тарілок (понад 600 одиниць), речі домашнього вжитку, одяг (найповніша в Україні колекція жидачівської вишивки), тканини.
У науково-практичній конференції взяли участь науковці з України, Польщі та Словаччини. Колеги презентували дослідження, присвячені історії заснування, розбудови та діяльності скансенів.
2 серпня 2024 року в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (м.Коломия) відбулась Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення» В ході конференції старша наукова співробітниця нашого музею М.Цимбровська представила своєнаукове дослідження присвячене пам’ятці дерев’яного народного будівництва 1886 року – солянійкриниці з с.Бабино […]
29 листопада 2023 року у Литві відбулась міжнародна конференція “Воскресла пам’ять: експонат століття”, зорганізована Музеєм історії Малої Литви Mažosios Lietuvos istorijos muziejus. Під час прямого включення, наукова співробітниця Музею Люба Сварник розповіла про “Традиційну жіночу сорочку Середнього Полісся І половини ХХ століття”. Основою дослідження стали матеріали, зібрані на території Чорнобильського, Поліського районів Київської області та […]
18 листопада Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького спільно з Department of Architecture and Restoration/Кафедра АТР НУ “Львівська Політехніка” та Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza, провели конференцію “Українська дерев’яна архітектура: історія, збереження, реставрація”. Львівський скансен особливо зацікавлений у заходах такого типу, адже на його території збережено понад сотню дерев’яних об’єктів, серед яких […]
В честь 50-ліття Львівського скансену 18-19 вересня 2021 р. урочисто провели ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Персоналії. Традиції. Поступ». Під час конференції працювали три наукові секції: Особистості в музейній історії; Збереження традиційної народної культури; Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи. До нас завітало чимало гостей, зокрема: Степан Павлюк (Інститут Народознавства НАН України); Алла Дмитренко (Волинський […]
Програма Запрошуємо ознайомитись з програмою конфернеції, присвяченої 50-річчю нашої установи. Під час конференції працюватимуть секції: 1) Особистості в музейній історії; 2) Збереження традиційної народної культури; 3) Інституційний розвиток та новітні методи музейної роботи.
Шановні колеги! Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького запрошує Вас взяти участь у ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Персоналії. Традиції. Поступ», яка присвячена 50-річчю нашої установи та відбудеться 18-19 вересня 2021 року. Під час конференції працюватимуть такі секції: Для участі у конференції просимо заповнити заявку до 15 червня 2021 (https://forms.gle/SjQyErYwDwLvvePE7). Текст доповіді потрібно […]
Сьогодні в Україні майже кожна присвячена музейній справі конференція є побудованою на тріаді проблем – «історія-виклики-перспективи». Чи це свідчить про неориґінальність мислення музейників, які формують панелі і дискусії лише у цій площині? Аж ніяк. Такий підхід, радше, демонструє чітке розуміння значущості музейної справи й глибоке усвідомлення головної місії музеїв: берегти, досліджувати, популяризувати. Сучасні суспільні реалії […]
Експедиція відбувалась із 24-го вересня по 30-е вересня 2018 р. у селах Варварівка, Копище, Лопатичі, Рудня Замисловицька, Хмелівка з метою дослідження традиційних хлібних виробів Олевського району Житомирської області. У ній взяли участь Сергій Ципишев, Оксана Омельчук, Святослав Фот та Руслан Сірий. Встановлено, що на обстеженій території на початку та у першій половині 20-го століття переважаючими […]
У другому епізоді нашого нового спецпроекту ми поспілкуємося з Сергієм Ципишевим, керівником експедиції та заступником директора з наукових питань, про плани Музею щодо нового сектору “Полісся”. Ми дізнаємося про особливості перевезення давньої хати, чому найважче перевозити піч і як буде вестися підготовка до відновлення будівлі.
23 листопада науковці скансену повернулись до прикордонного села Соломир, щоб розібрати та 24 листопада перевезти до Музею типову поліську хату 1920-х років . Епізод #4 23 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозпочали розбірку хати;Зараз відбувається демонтаж дахових конструкцій. Епізод #5 24 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіНе […]
У музейній колекції цінне поповнення з екпедиції – мальована скриня на коліщатах. Щиро дякуємо отцю Павло Дубінець за супровід та консультації! До речі, велику частину музейного зібрання скринь зараз можна побачити на Виставка-розповідь «50 історій Львівського скансену», яка зараз відбувається у Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА. Експедиція на Полісся. Епізод #32 листопада 2021 […]
Наукова експедиція невтомно працює. Експедиція на Полісся. Епізод #22 листопада 2021 рокуСело Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської областіРозчистили стіни всередині об’єкта;Архітектори провели маркування конструктивних елементів.Обміряли і дослідили піч.Наступний етап – розбірка і перевезення об’єкта до Музею.
1 листопада 2021 р. науковці Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького поїхали у прикордонне поліське село Соломир, неподалік від смт. Зарічне Рівненської області не просто записувати респондентів – вони ведуть попередні перемовини із власниками хати 1920-х років щодо її музеєфікації у львівському скансені! Сподіваємося, що з перевезення цієї хати розпочнеться розбудова […]
Науковий співробітник науково-фондового відділуЛев Левкун Холодна зброя у всі часи й у багатьох народів світу та Європи завжди була невід’ємною складовою побуту. Ще з часів кам’яної доби, коли первісні люди робили з каменю та кістки перші знаряддя праці, з’явилася і зброя, що слугувала як захист від хижих звірів або, навпаки, як засіб для полювання. Перші […]
Проєкт Олени Турянської “За образом і подобою” відкрився у Львівському скансені у Страсну п’ятницю 2025 року, він привернув увагу відвідувачів і став ще одним творчим експериментом куратора Романа Зілінка у костелі зі с. Язлівчика. Інсталяція з білосніжних полотен, що нагадують чи то плащаницю, чи то хоругви, а чи лікарняні ноші, і рисунки, які наче й […]
Босак Василь,науковий співробітник відділу етнографії Гошко Юрій народився 28 квітня 1917 року в селі Старичі,розташованому в Яворівському районі Львівської області. Походив ізбідної сім’ї, котра мала лише півтора гектари поля. Заробляла родинапереважно на сезонних промислах: праця на панській каменоломні,заготівля деревини на тартаку у Немирові, збір грибів та ягід, рибальство.Любов до природи професор Гошко зберіг протягом усього […]
Розмова про Гавареччину та нову виставку Мар’яни Мотики – художниці і керамістки, доньки відомих митців Ярослава і Ярослави Мотик.
Церкви Східного обряду святкують празник Переполовення або Переділення,яке припадає на екватор Пасхального часу, тобто на 25 день між Великоднем іЗісланням Святого Духа. Переполовення обидва ці празники поєднує,виражаючи почесть їм обом. Свято Переполовення П’ятидесятниці завждивипадає у середу і має восьмиденне попразденство.Основою цього празника є фрагмент зі святого Євангелія, де сказано, що ІсусХристос в половині єврейського свята […]
підготував: науковий співробітник сектору архітектури, відділ етнографії Босак Василь. Свято Христового Воскресіння символізує перемогу життя над смертю. У ці святкові дні українці не лише збиралися у сімейному колі, а й згадували своїх померлих родичів, вшановуючи їхню пам’ять. Поминальна обрядовість на Великдень у різних етнографічних регіонах України має як спільні елементи, так і локальні особливості. У […]
Одним з давніх великодніх звичаїв є «волочебний» чи «волочільний» звичай, який походить ще з дохристиянських часів. Це був святковий обхід в перші дні Великодня з привітаннями та хвалебними піснями весні. З часом, під впливом Церкви, цей звичай набрав християнського характеру. Тоді «волочебні» обходи почали робити на другий-третій день Великодня з «дорою», тобто свяченим, співаючи величальні пісні […]
Маґель, як проста дошка для холодного розгладжування тканин, відомий в Норвегії з ХV ст. Проте сьогодні мова не про прості прасувальні дошки (відомі також як рубель, маґельни́ця, маґільни́ця, маґлівни́ця), а про досягнення промислового прогресу – прасувальні механічні машини.
Підготував:Босак Василь,науковий співробітник відділу етнографії Стрітення Господнє, або просто Стрітення, також відоме як Принесення до Храму є християнським святом, яке відзначається на згадку про принесення немовляти Ісуса Христа до Єрусалимського храму його батьками. Ця подія відбулася на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання Христового. Святкування припадає на 2 лютого (за старим […]
На 1 січня тепер крім Нового року припадає ще й християнське свято Василія Великого. Із цією датою у народній традиції був пов’язаний обряд посівання – обхід хлопчиками-посівальниками осель родичів, знайомих чи й просто сусідів із символічним обсіванням зерном.
