( 8 грудня 2024 р. – 120 р. з дня народження) Підготував: Босак Василь, науковий співробітник відділу етнографії Павло Миколайович Жолтовський (1904–1986) – український дослідник, педагог і культурний діяч, народився 8 грудня 1904 року (25 листопада за старим стилем) у селі Милятин Острозького повіту в родині сільського священика, настоятеля місцевої Свято-Дмитрівської церкви. Початкову освіту здобув […]
Анастасія Кривенко День святого Миколая – одне з найулюбленіших свят для українських дітей. З нетерпінням вони очікують цього дня, пишуть листи до святого Миколая, де згадують про свої добрі й не тільки вчинки, а зранку 6 грудня шукають під подушкою омріяний подарунок, який, вірять, вночі приніс святий Миколай. Неслухняні діти можуть знайти замість подарунку різочку […]
Анастасія Кривенко 24 листопада відзначаємо День пам’яті великомучениці Катерини Олександрійської. В народі це свято називали «Катерини» і вважали її покровителькою незаміжніх дівчат. Вірили, свята Катерина здатна підказати дівчатам їхню подружню долю. Тож цього дня прийнято ворожити на свого судженого. В народних міфологічних уявленнях, Доля – персоніфіковане втілення щастя, вдачі, життєвого призначення людини. Неодружені дівчата пов’язували […]
Підготував: науковий співробітник відділу етнографіїБосак Василь Михайло Степанович Возняк, видатний український діяч, народився 3 жовтня 1881 року в селі Вільки-Мазовецькі, що нині є селом Волиця Жовківського району Львівської області, у селянській сім’ї. Незважаючи на непрості матеріальні умови, він зумів здобути початкову освіту в рідномуселі, після чого продовжив навчання в старших класах семирічної школи міста Рава-Руська. […]
В статті розглядається історія формування фондової колекції від створення музею до сучасності. Згадано персоналії основних співробітників, охарактеризовано їхню діяльність.
Стаття присвячена процесу пошуку, відбору та перевезення комори з с. Плоска, яка має увійти в музейну експозицію як частина ґражди в секторі «Гуцульщина»
Подія, до якої приурочене свято Покрови, відбулася у Х ст. у Константинополі під часвійни Візантійської імперії з сарацинами. Місту загрожувала небезпека і становище було вкрайважким. Саме тоді у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богоматері, омофор та пояс, підчас недільної всеношної святий Андрій Юродивий та його учень Єпіфан побачили ПресвятуДіву. Вона була осяяна світлом, оточена ангелами, […]
підготував: науковий співробітник сектору архітектури, відділ етнографіїБосак Василь. Різдво Пресвятої Богородиці припадає на 8 вересня за новим стилем (21 вересня за старим стилем) і символізує перехідний період між літом та осінню. Цей день у народі ще називають Другою Пречистою і вважають одним із найважливіших Богородичних свят. Впродовж осені святкують три “Пречисті” (Успіння Пресвятої Богородиці, Різдво Пресвятої Богородиці, […]
Успіння Пресвятої Богородиці одне з найдавніших і найбільших Богородичних свят. Його святкування припадає на 15 серпня і ним завершується церковний рік Східних Церков. Святу Успіння передує двотижневий піст, який називається Успенським або Богородичним, а серед народу побутує назва Спасівка. Цим постом Церква готує вірних до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успіння. Успінням називається день […]
Преображення Господнє (Спаса) – відзначається в християнстві як важливе свято, описане трьома євангелістами: Матвієм, Марком і Лукою. Ісус взяв трьох вибраних учнів: Петра, Якова та Івана на гору Фавор, де Він розмовляв з старозавітними пророками Мойсеєм та Іллею. Усіх їх осінила світла хмара, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я […]
20 липня в Україні християни східного обряду вшановують святого пророка Іллю. Культ пророка Іллі зафіксовано у V ст.. Єрусалимський патріарх Ілля в 465 році заснував два монастирі на честь цього славного пророка. А на наших теренах культ пророка Іллі поширився ще до офіційного прийняття християнства у Київській Русі. На його честь була посвячена церква, у […]
Собітка (субітка, собаня, сабаня) – це спеціальне вогнище, яке дотепер запалюють у день Різдва Івана Предтечі (“на Івана”) на теренах Лемківщини, Бойківщини, Надсяння. Також собіткою називають весь процес святкування того дня – гощення, паління вогню, забави тощо. Назагал народні звичаї і святкування на Івана в Україні перегукуються із європейською традицією відзначення днів літнього сонцестояння – […]
Свято Трійці (Зіслання Святого Духа або П’ятидесятниця) завершує Великодній цикл свят. Християнство перейняло празники П’ятидесятниці та Пасхи зі Старого Заповіту. В Старому Заповіті П’ятидесятниця первісно була святом жнив та перших плодів, а пізніше – надання Божого Закону на горі Синай на 50-ий день виходу ізраїльського народу з Єгипту. Для християн це одне з найбільших і […]
Празник Господнього Вознесіння, або Вшестя, – це один з великих Господніх празників, що звеличує подію Христового Вознесення на небо, після Його сорокаденного перебування на землі по Воскресінні. Христос вознісся на небо і засів по правиці Отця, щоб зіслати нам Утішителя – Святого Духа, та щоб «приготовити нам місце» у небі, разом з Ним. Вшестя завжди […]
Етномузикознавиця Анна Черноус створила інтерактивний маршрут об’єктами архітектурної спадщини, завдяки якому відвідувачі Львівського скансену зможуть не лише побачити пам’ятки народного будівництва, але й почути пісні, характерні для регіонів, звідки походять будівлі.
Заключним етапом Великодніх свят є наступна після Свята Воскресіння Христового неділя, яку називають Провідною. Назва пов’язана з давніми вірування про перебування душ померлих серед живих в цей святковий період. Згідно з уявленнями, які побутували на всій території України, душі предків в один з днів великоднього тижня (Чистийчетвер, Великодня субота, День Христового Воскресіння, Четвер на Світлому тижні) повертаються на землю і гостюють до […]
Важливою складовою святкування Великодня в Україні є обрядові співи та забави, спеціально приурочені до цього свята. На Галичині таким центральним весняним жанром є гаївки – пісенно-ігрові твори, які походять ще з дохристиянських часів. Гаївки переважно співають в часі Великодня – неділя, понеділок, вівторок і на Провідну неділю. Хоча зрідка трапляється, що вони тривають впродовж усієї […]
Чистим, Страсним, або Білим українці називають четвер перед святом Великодня. Цей день вважався основним у передсвяткових приготуваннях людей і господарства. Як стверджують науковці, народні вірування про чистоту та звичаї прибирати цього дня сягають ще давньослов’янських часів і пов’язані з початком нового річного циклу (раніше починався у березні). В українських сім’ях існував звичай очищення людини від […]
Вербна неділя – це остання неділя перед Великоднем. Її ще називають «Квітною», «Шутковою», а у римо-католиків – «Пальмовою» неділею. На цю неділю припадає одне з найбільших християнських свят – Славний в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Євангельський опис цієї події розповідає, що мешканці Єрусалиму урочисто зустрічали Ісуса, який в’їжджав до їхнього міста, стелячи перед ним свій одяг і пальмове гілля. […]
День великомученика Юрія Переможця (з переходом на новоюліанський календар у 2023 році відзначається 23 квітня, раніше – 6 травня) є одним із ключових календарних свят в українців. Достовірних відомостей про життя святого збереглося мало. До наших днів дійшла інформація про те, що святий Юрій був військовим трибуном одного з легіонів Римської імперії. Проживав в малоазійській […]
