Важливою складовою святкування Великодня в Україні є обрядові співи та забави, спеціально приурочені до цього свята. На Галичині таким центральним весняним жанром є гаївки – пісенно-ігрові твори, які походять ще з дохристиянських часів. Гаївки переважно співають в часі Великодня – неділя, понеділок, вівторок і на Провідну неділю. Хоча зрідка трапляється, що вони тривають впродовж усієї […]
Чистим, Страсним, або Білим українці називають четвер перед святом Великодня. Цей день вважався основним у передсвяткових приготуваннях людей і господарства. Як стверджують науковці, народні вірування про чистоту та звичаї прибирати цього дня сягають ще давньослов’янських часів і пов’язані з початком нового річного циклу (раніше починався у березні). В українських сім’ях існував звичай очищення людини від […]
Вербна неділя – це остання неділя перед Великоднем. Її ще називають «Квітною», «Шутковою», а у римо-католиків – «Пальмовою» неділею. На цю неділю припадає одне з найбільших християнських свят – Славний в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Євангельський опис цієї події розповідає, що мешканці Єрусалиму урочисто зустрічали Ісуса, який в’їжджав до їхнього міста, стелячи перед ним свій одяг і пальмове гілля. […]
День великомученика Юрія Переможця (з переходом на новоюліанський календар у 2023 році відзначається 23 квітня, раніше – 6 травня) є одним із ключових календарних свят в українців. Достовірних відомостей про життя святого збереглося мало. До наших днів дійшла інформація про те, що святий Юрій був військовим трибуном одного з легіонів Римської імперії. Проживав в малоазійській […]
Йордан або Водохреще (Водосвяття, Водощі, Водохрища, Ордан та ін.) – це народні назви свята Хрещення Господнього 6 (19) січня, коли Іван Хреститель охрестив Ісуса у ріці Йордан. Напередодні Йордану сім’я готувалась до святкової вечері, подібної на різдвяну, тож її ще називали другим Святим вечором. Ґаздиня обов’язково позначала чотири стіни хати хрестиками: могла їх робити з […]
Сьогодні, 2 серпня, святкують день пророка Іллі. У народній традиції до Іллі зазвичай завершували жнива: “на Іллі новий хліб на столі”. Розповідаємо про один з найцікавіших символів обжинків – обрядовий сніп (бороду, дідух, обжинку) Закінчення жнив, так звані обжинки чи дожинки, були для українського рільника надзвичайно важливою подією, адже саме від врожаю зернових залежав добробут […]
Експедиція відбувалась із 24-го вересня по 30-е вересня 2018 р. у селах Варварівка, Копище, Лопатичі, Рудня Замисловицька, Хмелівка з метою дослідження традиційних хлібних виробів Олевського району Житомирської області. У ній взяли участь Сергій Ципишев, Оксана Омельчук, Святослав Фот та Руслан Сірий. Встановлено, що на обстеженій території на початку та у першій половині 20-го століття переважаючими […]
Петривочка, Петривочка – мала ночка… Сьогодні, на основі експедиційних записів, розповідаємо про маловідомий обряд “Вільха” на Петра, який побутує в окремих селах Тлумаччини (Покуття)! Місцеві мешканці надавали особливого значення вільсі та вірили в її здатність впливати на долю. Дівчата просили у вільхи вдалого заміжжя. Вірили, що це дерево може відвернути розливи річок. До вільхи зверталися […]
Зараз саме триває сезон ягід: і малеча, і дорослі люблять поласувати солодкою малиною, ароматною суницею, соковитими чорницями й журавлиною… Сьогодні ми розповімо про збиральництво, яке є однією з найдавніших форм господарської діяльності. Навіть сьогодні, на незайманих просторах Карпат та Полісся, це заняття є важливим для місцевого населення. Гриби та ягоди, зібрані в сезон, слугують як […]
Життя і праця пастухів були досить складними, вимагали спеціальних знань, трудових навичок та значних фізичних зусиль. Кількість вівчарів визначалася розмірами отари та характером виконуваних робіт. Зазвичай на кожні 80-100 дійних овець наймали одного вівчаря. Вівчарів очолював найбільш досвідчений пастух (“ватаг”, “ватажко”) віком від 40 до 50 років. У його обов’язки входило не лише керувати колективом […]
Одне з 12 найбільших церковних свят року – Стрітення Господнє, з яким пов’язано чимало народних традицій та звичаїв, відзначаємо 15 лютого. Одним із обов’язкових атрибутів народної культури, що безпосередньо пов’язаний із цим святом, є так звані стрітенські або ж громничні свічки, які іноді називають просто громниці – свічки, освячені саме у цей день. Їх вважають […]
Важливою частиною традиційного народного вбрання українців є нагрудний одяг. Він є неодмінною складовою зокрема і в лемківському строї. В даному аналізі предметів не береться до уваги народна ноша лемків Закарпаття чи Словаччини. В одяговій класифікації нагрудний одяг визначається як безрукавий, що одягається поверх сорочки, незважаючи на сезонні впливи погоди. В музейній збірці одягової та інтер’єрної […]
Розповідаємо про походження назви сорочки вишиванки та різноманіття народних термінів. Якщо хочете дізнатися, як же правильно називати ту чи іншу сорочку – читайте нижче! Вперше термін “вишиванка”, у значенні оздобленої вишивкою сорочки, застосувала Олена Пчілка в передмові до альбому “Українські узори”, виданому в Києві 1912 року. Там вона зазначила, що “бажано, щоб наші вишиванки зоставалися […]
Український вертеп і традиції святкування Різдва Христового: вертеп Володимира Шагали у колекції Музею Різдвяні свята – найбільш радісний час, переповнений багатством народних традицій і звичаїв. Одним із загальновідомих і поширених по всій Україні звичаїв було прославляти новонародженого Христа театральною виставою, яка називалася «Вертеп». Вертепна драма була і залишається однією з найцікавіших оздоб Різдва. Походження українського […]
До 151-ліття від Дня народження Климентія Шептицького відзняли відеоролик про історію Музею Музей і Монастир – для чого ж дороги зійшлися? Кожній із цих інституцій, що сьогодні перебувають на спільній території, у різний час (а історія 20 століття була достатньо строкатою: дві світові війни, кілька окупацій, комуністичний режим, боротьба з націоналізмом та церквою, репресії) довелося виконувати […]
Дуже знищена, але унікальна – ікона “Покрови святої Богородиці” зі села Підгайчики належала пензлю риботицьких майстрів Свято Покрови Пресвятої Богородиці є одним з найбільш шанованих в українському народі. Хоч його історія і є пов`язана із подією, яка відбулася у Влахернському храмі Константинополя (коли Богородиця захистила місцевих жителів покривши їх своїм мафорієм), все ж це свято […]
6 травня християни східного обряду відзначають день Святого Юрія чи Георгія. Святий, якого глибоко шанують українці, є символом лицарської звитяги і перемоги добра над злом. У народній традиції Юріїв день вважають скотарським святом, а ще він тісно пов’язаний з аграрною обрядовістю. Рільники вірили, що власне на Юрія природа наповнюється весняною силою та родючістю. Саме тому […]
У скасені збережено пам’ятки народної архітектури, зокрема й сакральної, які привезені сюди з різних історико-етнографічних регіонів Західної України. А ще численні предмети побуту та знаряддя праці, твори мистецтва, яких у музеї є чимало. Одним із цікавих та унікальних, хоча на перший погляд не надто помітним, є придорожній хрест із села Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області (розташований […]
Найбільшим святом у християн східного обряду є Великдень. Неділя ж після Великодня пов’язана із поминанням померлих та вшануванням предків. Українці називають її здебільшого Поминальною чи Провідною неділею або просто Проводами. Останній варіант пов’язаний із давньою вірою в те, що померлі родичі нібито приходять до живих на «великі річні», після яких їх слід провести на «той […]
КАЛАТАЛА У ВЕЛИКОДНІЙ ТРАДИЦІЇ Калатання символізує три дійства: розп’яття Ісуса Христа, поховання в Великодню П’ятницю і Воскресіння У Велику або Страсну п’ятницю, у день найсуворішого посту для усіх християн, коли, за Євангелієм, розіп’яли Ісуса, у церквах замовкали навіть дзвони. У Галичині людей до храму закликали за допомогою била. А під час обряду виносу плащаниці діти […]
