Успіння Пресвятої Богородиці одне з найдавніших і найбільших Богородичних свят. Його святкування припадає на 15 серпня і ним завершується церковний рік Східних Церков. Святу Успіння передує двотижневий піст, який називається Успенським або Богородичним, а серед народу побутує назва Спасівка. Цим постом Церква готує вірних до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успіння.

Успінням називається день смерті і переходу з душею і тілом Богородиці на Небо. Празник Успіння Богородиці належить до радісних свят, хоч нагадує нам про сумну подію смерті. Цього дня Церква радіє, бо Пресвята Богомати перейшла з туземного життя до вічної слави Свого Сина, та що з її Успінням ми отримали в небі могутню заступницю і покровительку.

Свято Успіння Пресвятої Богородиці започаткували в Єрусалимі відразу після Собору в Ефесі 461 року. На Заході цей празник з’явився дещо пізніше, в кінці VII століття.  1 листопада 1950 року папа Пій ХІІ проголосив догмою віри чудесне Успіння і Небовзяття з душею і тілом Пренепорочної Божої Матері до небесної слави. 

У народній традиції празник Успіння Богородиці має назву Перша Пречиста. Для селян це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. Також до Успіння мали бути остаточно зібрані всі фрукти. Про це говорить така примовка:

Пречиста по груші ходила.
Пречиста мішок загубила.
– Спасику-братику, оддай мені мішочок —
Не буду ходити у твій лісочок!

Упродовж осені святкують три Пречисті – Успіння, Різдво та Введення в храм Пресвятої Богородиці. Люди казали: “Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває”. Тому період від першої до другої Пречистої вважався найкращим для сівби озимини: “Колоски святять на Пречисту, як зібране вже зерно і свято Пречиста, тоді до Пречистої не сіють зерна в полі, посвячують ці колоски, а тоді сіють зерна в полі”. 

Вважалося, що після Успіння починається «молоде» бабине літо, яке триває до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то «старе» бабине літо (від 12 вересня) буде непогідним. Українці казали: «Післяуспення прийшло — сонце на осінь пішло». А відліт у цей день журавлів віщував ранню зиму.

Успіння Пресвятої Богородиці одне з найдавніших і найбільших Богородичних свят. Його святкування припадає на 15 серпня і ним завершується церковний рік Східних Церков. Святу Успіння передує двотижневий піст, який називається Успенським або Богородичним, а серед народу побутує назва Спасівка. Цим постом Церква готує вірних до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успіння.

Успінням називається день смерті і переходу з душею і тілом Богородиці на Небо. Празник Успіння Богородиці належить до радісних свят, хоч нагадує нам про сумну подію смерті. Цього дня Церква радіє, бо Пресвята Богомати перейшла з туземного життя до вічної слави Свого Сина, та що з її Успінням ми отримали в небі могутню заступницю і покровительку.

Свято Успіння Пресвятої Богородиці започаткували в Єрусалимі відразу після Собору в Ефесі 461 року. На Заході цей празник з’явився дещо пізніше, в кінці VII століття.  1 листопада 1950 року папа Пій ХІІ проголосив догмою віри чудесне Успіння і Небовзяття з душею і тілом Пренепорочної Божої Матері до небесної слави. 

У народній традиції празник Успіння Богородиці має назву Перша Пречиста. Для селян це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. Також до Успіння мали бути остаточно зібрані всі фрукти. Про це говорить така примовка:

Пречиста по груші ходила.
Пречиста мішок загубила.
– Спасику-братику, оддай мені мішочок —
Не буду ходити у твій лісочок!

Упродовж осені святкують три Пречисті – Успіння, Різдво та Введення в храм Пресвятої Богородиці. Люди казали: “Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває”. Тому період від першої до другої Пречистої вважався найкращим для сівби озимини: “Колоски святять на Пречисту, як зібране вже зерно і свято Пречиста, тоді до Пречистої не сіють зерна в полі, посвячують ці колоски, а тоді сіють зерна в полі”. 

Вважалося, що після Успіння починається «молоде» бабине літо, яке триває до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то «старе» бабине літо (від 12 вересня) буде непогідним. Українці казали: «Післяуспення прийшло — сонце на осінь пішло». А відліт у цей день журавлів віщував ранню зиму.

Публікацію підготувала наукова співробітниця музею – Уляна Трач