Публікації

У західноукраїнській церковно-обрядовій традиції післявеликодній тиждень називають «Провідним» або «Поминальним». Основним обрядом була панахида та обхід могил процесією вірян зі священиком.

Одним з давніх великодніх звичаїв є «волочебний» чи «волочільний» звичай, який походить ще з дохристиянських часів. Це був святковий обхід в перші дні Великодня з привітаннями та хвалебними піснями весні. З часом, під впливом Церкви, цей звичай набрав християнського характеру. Тоді «волочебні» обходи почали робити на другий-третій день Великодня з «дорою», тобто свяченим, співаючи величальні пісні […]

Маґель, як проста дошка для холодного розгладжування тканин, відомий в Норвегії з ХV ст. Проте сьогодні мова не про прості прасувальні дошки (відомі також як рубель, маґельни́ця, маґільни́ця, маґлівни́ця), а про досягнення промислового прогресу – прасувальні механічні машини.

Підготував:Босак Василь,науковий співробітник відділу етнографії Стрітення Господнє, або просто Стрітення, також відоме як Принесення до Храму є християнським святом, яке відзначається на згадку про принесення немовляти Ісуса Христа до Єрусалимського храму його батьками. Ця подія відбулася на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання Христового. Святкування припадає на 2 лютого (за старим […]

На 1 січня тепер крім Нового року припадає ще й християнське свято Василія Великого. Із цією датою у народній традиції був пов’язаний обряд посівання – обхід хлопчиками-посівальниками осель родичів, знайомих чи й просто сусідів із символічним обсіванням зерном.

Вечір перед Новим роком називали «Щедрим вечором». У церковному календарі цей день присвячений преподобній Меланії Римлянці. День святої Меланії (31 грудня) завершує старий рік, а день святого Василя (1 січня) відкриває Новий рік.

Зараз напередодні Різдва Христового хочемо познайомити Вас із частиною народних традицій одного з найколоритніших українських регіонів – Полісся.

Мій багаторічний досвід з опіки та вивчення музейних предметів групи «Одяг та тканина» неодноразово спонукає звертатися до таких історій – щоб віднайти відповідь на одвічне питання: «Чому?».

( 8 грудня 2024 р. – 120 р. з дня народження) Підготував: Босак Василь,  науковий співробітник відділу етнографії Павло Миколайович Жолтовський (1904–1986) – український дослідник, педагог і культурний діяч, народився 8 грудня 1904 року (25 листопада за старим стилем) у селі Милятин Острозького повіту в родині сільського священика, настоятеля місцевої Свято-Дмитрівської церкви. Початкову освіту здобув […]

Анастасія Кривенко День святого Миколая – одне з найулюбленіших свят для українських дітей. З нетерпінням вони очікують цього дня, пишуть листи до святого Миколая, де згадують про свої добрі й не тільки вчинки, а зранку 6 грудня шукають під подушкою омріяний подарунок, який, вірять, вночі приніс святий Миколай. Неслухняні діти можуть знайти замість подарунку різочку […]

Анастасія Кривенко 24 листопада відзначаємо День пам’яті великомучениці Катерини Олександрійської. В народі це свято називали «Катерини» і вважали її покровителькою незаміжніх дівчат. Вірили, свята Катерина здатна підказати дівчатам їхню подружню долю. Тож цього дня прийнято ворожити на свого судженого. В народних міфологічних уявленнях, Доля – персоніфіковане втілення щастя, вдачі, життєвого призначення людини. Неодружені дівчата пов’язували […]

Підготував: науковий співробітник відділу етнографіїБосак Василь Михайло Степанович Возняк, видатний український діяч, народився 3 жовтня 1881 року в селі Вільки-Мазовецькі, що нині є селом Волиця Жовківського району Львівської області, у селянській сім’ї. Незважаючи на непрості матеріальні умови, він зумів здобути початкову освіту в рідномуселі, після чого продовжив навчання в старших класах семирічної школи міста Рава-Руська. […]

В статті розглядається історія формування фондової колекції від створення музею до сучасності. Згадано персоналії основних співробітників, охарактеризовано їхню діяльність.

Стаття присвячена процесу пошуку, відбору та перевезення комори з с. Плоска, яка має увійти в музейну експозицію як частина ґражди в секторі «Гуцульщина»

Подія, до якої приурочене свято Покрови, відбулася у Х ст. у Константинополі під часвійни Візантійської імперії з сарацинами. Місту загрожувала небезпека і становище було вкрайважким. Саме тоді у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богоматері, омофор та пояс, підчас недільної всеношної святий Андрій Юродивий та його учень Єпіфан побачили ПресвятуДіву. Вона була осяяна світлом, оточена ангелами, […]

підготував: науковий співробітник сектору архітектури, відділ етнографіїБосак Василь.  Різдво Пресвятої Богородиці припадає на 8 вересня за новим стилем (21 вересня за старим стилем) і символізує перехідний період між літом та осінню. Цей день у народі ще називають Другою Пречистою і вважають одним із найважливіших Богородичних свят. Впродовж осені святкують три “Пречисті” (Успіння Пресвятої Богородиці, Різдво Пресвятої Богородиці, […]

Успіння Пресвятої Богородиці одне з найдавніших і найбільших Богородичних свят. Його святкування припадає на 15 серпня і ним завершується церковний рік Східних Церков. Святу Успіння передує двотижневий піст, який називається Успенським або Богородичним, а серед народу побутує назва Спасівка. Цим постом Церква готує вірних до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успіння. Успінням називається день […]

Преображення Господнє (Спаса) – відзначається в християнстві  як важливе свято, описане трьома євангелістами: Матвієм, Марком і Лукою. Ісус взяв трьох вибраних учнів: Петра, Якова та Івана на гору Фавор, де Він розмовляв з старозавітними пророками Мойсеєм та Іллею. Усіх їх осінила світла хмара, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я […]

20 липня в Україні християни східного обряду вшановують святого пророка Іллю. Культ пророка Іллі зафіксовано у V ст.. Єрусалимський патріарх Ілля в 465 році заснував два монастирі на честь цього славного пророка. А на наших теренах культ пророка Іллі поширився ще до офіційного прийняття християнства у Київській Русі. На його честь була посвячена церква, у […]

Собітка (субітка, собаня, сабаня) – це спеціальне вогнище, яке дотепер запалюють у день Різдва Івана Предтечі (“на Івана”) на теренах Лемківщини, Бойківщини, Надсяння. Також собіткою називають весь процес святкування того дня – гощення, паління вогню, забави тощо. Назагал народні звичаї і святкування на Івана в Україні перегукуються із європейською традицією відзначення днів літнього сонцестояння – […]