Публікації

Український вертеп і традиції святкування Різдва Христового: вертеп Володимира Шагали у колекції Музею Різдвяні свята – найбільш радісний час, переповнений багатством народних традицій і звичаїв. Одним із загальновідомих і поширених по всій Україні звичаїв було прославляти новонародженого Христа театральною виставою, яка називалася «Вертеп». Вертепна драма була і залишається однією з найцікавіших оздоб Різдва. Походження українського […]

До 151-ліття від Дня народження Климентія Шептицького відзняли відеоролик про історію Музею Музей і Монастир – для чого ж дороги зійшлися? Кожній із цих інституцій, що сьогодні перебувають на спільній території, у різний час (а історія 20 століття була достатньо строкатою: дві світові війни, кілька окупацій, комуністичний режим, боротьба з націоналізмом та церквою, репресії) довелося виконувати […]

Дуже знищена, але унікальна – ікона  “Покрови святої Богородиці” зі села Підгайчики належала пензлю риботицьких майстрів Свято Покрови Пресвятої Богородиці є одним з найбільш шанованих в українському народі. Хоч його історія і є пов`язана із подією, яка відбулася у Влахернському храмі Константинополя (коли Богородиця захистила місцевих жителів покривши їх своїм мафорієм),  все ж це свято […]

6 травня християни східного обряду відзначають день Святого Юрія чи Георгія. Святий, якого глибоко шанують українці, є символом лицарської звитяги і перемоги добра над злом. У народній традиції Юріїв день вважають скотарським святом, а ще він тісно пов’язаний з аграрною обрядовістю. Рільники вірили, що власне на Юрія природа наповнюється весняною силою та родючістю. Саме тому […]

У скасені збережено пам’ятки народної архітектури, зокрема й сакральної, які привезені сюди з різних історико-етнографічних регіонів Західної України. А ще численні предмети побуту та знаряддя праці, твори мистецтва, яких у музеї є чимало. Одним із цікавих та унікальних, хоча на перший погляд не надто помітним, є придорожній хрест із села Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області (розташований […]

Найбільшим святом у християн східного обряду є Великдень. Неділя ж після Великодня пов’язана із поминанням померлих та вшануванням предків. Українці називають її здебільшого Поминальною чи Провідною неділею або просто Проводами. Останній варіант пов’язаний із давньою вірою в те, що померлі родичі нібито приходять до живих на «великі річні», після яких їх слід провести на «той […]

КАЛАТАЛА У ВЕЛИКОДНІЙ ТРАДИЦІЇ Калатання символізує три дійства: розп’яття Ісуса Христа, поховання в Великодню П’ятницю і Воскресіння У Велику або Страсну п’ятницю, у день найсуворішого посту для усіх християн, коли, за Євангелієм, розіп’яли Ісуса, у церквах замовкали навіть дзвони. У Галичині людей до храму закликали за допомогою била. А під час обряду виносу плащаниці діти […]

СВЯТО БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Фото з сайту: icon.org.ua – інтернет-галерея українського іконопису 7 квітня (25 березня за старим стилем) святкуємо одне з найбільших свят церковного року, а також весняного циклу у народному календарі українців – празник Благовіщення Пресвятої Богородиці. Велич і значення цього свята підкреслювалися і церковною традицією, і народними віруваннями: якщо празник Благовіщення якогось […]

Дах – одна із найважливіших частин кожної споруди. Конструкція, пропорційність до хати, матеріал, з якого виготовлений, тип покрівельної техніки – саме за такими особливостями можна розрізнити час, місцевість, етнографічний регіон походження конкретної будівлі. Колись для українців традиційними покрівельними матеріалами були солома і деревина, рідше – очерет і болотні трави. На кінець 19 – початок 20 століття […]

Середину Великого посту українці називають Середопістя, Середохрестя, Хрести Сьогодні, 25 березня 2020 року, за народним календарем українці відзначають середину Великого посту – так зване Середопістя, Середохрестя чи й просто Хрести. За повір’ям, у ніч після Середохрестя піст начебто переломлюється, а люди, що його дотримуються, навіть можуть почути у цей час шум і тріск. З нагоди […]

22 березня українці відзначають день Сорока мучеників Севастійських, або, як казали у народі, Сороки́ Свято має давні традиції і в народній культурі і є пов’язаним безпосередньо із закликанням, приходом весни та початком аграрного року.Господині у цей день випікали пампушки або пироги, пиріжки й особливі види печива: пальошки, соро́ки, жайворонки. Часто їх виготовляли сорок штук (відповідно […]

МАГІЧНА ДІЯ ДЗВОНУ Дзвін, як один з найдревніших предметів матеріальної культури, привертає до себе увагу спеціалістів з багатьох галузей знань – музикознавців, металургів, фізиків, мистецтвознавців, істориків, етнографів. Дзвін за своїм походженням і символікою пов`язаний із християнським богослужінням, був привласнений традиційною культурою і зайняв чільне місце у слов`янській картині світу, перш за все, в таких її […]

Підготовка до Різдва: досвід минулих поколінь Впорядкування житла в українців колись відбувалося майже ритуалізовано –  чимало робіт належало виконати неодмінно. Кожен в сім’ї мав докластися до того, аби всюди було чисто і полагоджено, але найбільше про «порядки» дбала господиня – все вимивала, випирала, вибілювала. Її хата мала бути гарною (або й найгарнішою), а подвір’я – […]

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КАЗИМИРА ШЕПТИЦЬКОГО Казимир Шептицький здобув блискучу юридичну освіту. Його навчання в університетах Кракова, Мюнхена, Парижа та Відня увінчалося здобуттям у 1892 р. наукового ступеня «доктора обох прав» (світського та канонічного). Високий рівень освіти та статус в суспільстві, відкривали перед молодим графом Казимиром широкі можливості для успішної кар’єри. У 1900 р. Казимир Шептицький був […]

    АРХАЇЧНИЙ ЖІНОЧИЙ ГОЛОВНИЙ УБІР З ЯВОРІВЩИНИ – УБРУС  Серед багаточисленної колекції жіночих головних уборів з Яворівщини: кибалок, очіпків, бавниць, різнотипів хусток – у фондосховищі Музею Львів-Скансену знаходяться два експонати з давньослов’янською назвою як «давня хустка-убрус». Вони придбані у 1986 році в с. Чулині, хутір Рулів та м. Яворів. Убруси прямокутної форми, відповідно з […]

ЦЕРКВА, З ЯКОЇ ВСЕ ПОЧАЛОСЯ  до 150-ліття від дня народження о. Климентія Шептицького Празник Різдва Івана Хрестителя, який святкуємо 7 липня, є датою освячення церкви Святої Премудрості Божої, яка стала «наріжним каменем» для започаткування Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького. Ця дерев`яна бойківська святиня була першим об`єктом львівського скансену, довкола якої […]

Великодня писанка – це унікальний витвір українського народу, мега-культурний символ України. Вона чи не найбільше серед всіх видів народного мистецтва конденсує в собі надзвичайне образно-символічне узагальнення і водночас є наочним втіленням одного з найстародавніших загально-людських уявлень про ідеальний світоустрій. Саме писанка позначена найвищим семіотичним статусом, саме в писанці максимально виражена знаковість і мінімально – утилітарність. […]

до 150-річчя від дня народження Отець Климентій Шептицький є проголошений блаженним Католицької Церкви. Тепер до нього можна звертатися в молитвах, малювати на іконах і захоплюватись його святим життям. Але яким Климентій Шептицький був у дитинстві, які риси характеру проявлялись, як проходили його дитячі роки і хто мав вплив на його формування? Про це можна найповніше […]

БЛАЖЕННИЙ СВЯЩЕНОМУЧЕНИК КЛИМЕНТІЙ ШЕПТИЦЬКИЙ 17.11.1869 – 01.05.1951 Граф, громадський і релігійний діяч, архімандрит, мученик за віру, блаженний Католицької Церкви та Праведник народів світу – всі ці титули належать непересічній особі Климентія Шептицького. Усі вони виражають різні грані життя і діяльності блаженного Климентія, вклад якого у розвиток Української Греко-Католицької Церкви і нашого народу потребує ще подальшого […]

Третім празником Різдвяних свят є Богоявлення або, як співаємо у коляді, Святе Водохреща. Традиційно напередодні свята і в сам день Богоявлення  у церкві освячують воду, на знак освячення води Ісусом Христом, який вступив у води Йордану. Освячена на Водохреща вода вважається цілющою і християни зберігають її протягом цілого року. По селах, як колись, так і […]