Середину Великого посту українці називають Середопістя, Середохрестя, Хрести

Сьогодні, 25 березня 2020 року, за народним календарем українці відзначають середину Великого посту – так зване Середопістя, Середохрестя чи й просто Хрести.

За повір’ям, у ніч після Середохрестя піст начебто переломлюється, а люди, що його дотримуються, навіть можуть почути у цей час шум і тріск.

З нагоди цього свята господині традиційно пекли спеціальне печиво у формі хреста: хрести, хрестики, хрестяники, хрещики тощо. Формували їх, як правило, із двох перехрещених смужок звичайного хлібного тіста, хоча могли пекти і пампушки з хрестиком зверху. На Волині та Поліссі траплялися навіть два перехрещених довгастих пиріжки, начинкою в яких була квасоля. На Київщині та Лівобережжі ще на початку ХХ ст. зустрічалися хлібини у формі хреста – хрестопоклонний хліб.

Хрестики використовували у рільницькій та скотарській звичаєвості як оберіг. Цей випік брали із собою в поле, розпочинаючи весняно-польові роботи або жнива, а ще із ним могли перший раз виганяти корову на пашу. Колись такі явища були характерними для мешканців Полісся, Волині, Поділля, Наддніпрянщини, Слобожанщини. Хрестики здебільшого привозили з поля додому і ділили при трапезі між всіма членами родини. Однак подекуди це печиво господар міг залишити на дереві поблизу власного земельного наділу нібито для птахів.

На Рівненщині хрестики клали у першу борозну при посадці картоплі. На історичній Звягельщині ці обрядові хлібці у день їх випікання віддавали худобі та часом їли самі, що мало вберегти від болю в попереку.

Окрім цього, в північних районах України на Середопістя випікали також і так звані борони чи плуги, які були атрибутами землеробської звичаєвості та візуально нагадували ці знаряддя праці.

Автор тексту – Сергій Ципишев, заступник директора Музею з наукової роботи.