Зараз саме триває сезон ягід: і малеча, і дорослі люблять поласувати солодкою малиною, ароматною суницею, соковитими чорницями й журавлиною…

Сьогодні ми розповімо про збиральництво, яке є однією з найдавніших форм господарської діяльності. Навіть сьогодні, на незайманих просторах Карпат та Полісся, це заняття є важливим для місцевого населення. Гриби та ягоди, зібрані в сезон, слугують як для власного споживання, так і йдуть на продаж, слугуючи вагомим підробітком.

Селяни пильнували за достиганням лісових дарів, намагалися максимально ефективно їх збирати. Розпочинаючи з сьомого тижня по Великодню йшов масовий збір ягід. В значних кількостях заготовляли чорницю («ягоди», «афини», «чорні ягоди», «черницю», «борівки»), брусницю («кам’янки», «ґоґодзи», «брушници»), лохину («буяхи», «буцяхи», «буйкі»), журавлину («ягоди», «журахлини», «журахвина»), ожину, малину, суницю («кофедзи»).

Збирання ягід було зазвичай справою жіночою або дитячою, виконували її руками. Лише для чорниці, брусниці, лохини та журавлини існували спеціальні знаряддя – гребінки або щітки, які значно пришвидшували роботу. Такі пристосування виготовляли у вигляді невеликих дерев’яних шуфельок із глибокими зубцями, поміж якими могли пройти гілочки, але не ягоди. Зірвані плоди зсипали у кошики, козуби, плетені з соснового шпону коробки-«набирушки», череп’яні або плетені з коріння сосни глечики.

Особливо масовим був збір ягід у Петрівку, коли у переднівок бракувало зерна, а тому доповнення раціону було вкрай необхідним. Весь процес збирання супроводжували численні повір’я, звичаї та обряди. Особливо цікавими є варіанти прогнозування та передбачення врожаю лісових плодів. Однією із найпоширеніших прикмет доброго врожаю була ясна, зоряна ніч на Святвечір.

Кошики на фото можна побачити у музейній експозиції.