Публікації

Символіка хреста як знаку перемоги і надії на життя вічне посприяла тому, що християни почали встановлювати хрести на могилах померлих. Такі намогильні хрести виготовлялися як з дерева, так і з каменю.

Ручні млини з закритими каменями, вмонтовані в дерев’яний каркас, відомі також як закриті жорна, були поширені на всій території України, але зустрічалися вони не так часто, як прості відкриті жорна.

Ковальство було поширеним промислом на всій території України. Металеві вироби ковалі виконували на замовлення селян, а також продавали на ярмарках. На Гуцульщині ковальські центри були в містечках Косові, Путилі, Верховині, Ворохті та всіх великих селах — Річка, Космач (Косівського району), Красноїлів (Верховинського району) та ін.

У Карпатах майстрів будівельників у давнину дуже поважали, бо їхня робота була складною й вимагала великої майстерності. Проте люди ставилися до них не тільки з повагою, а й з острахом.

1 травня Українська Греко-Католицька Церква згадує пам’ять блаженного священномученика Климентія Шептицького. Саме цього дня перестало битися серце великого Праведника, який бувши графом, авторитетною і впливовою людиною у суспільстві, відмовився від світського становища заради служіння Христові і Його Церкві

Гаївки є глибоко прапрадівським, самобутнім, ні від кого не запозиченим звичаєм і фольклором українців. Є вони спільними для всієї України, бо і «на Великій Україні співають тих самих ягілок, що в галицькій Україні, навіть арії й слова пісень є ті самі».

За допомогою різноманітних ритуальних прикмет та заборон українці Карпат визначали «чистоту» облюбованої ділянки землі під забудову житла.

Запис відбувся наприкінці 2025 року, коли виставка «Щедрою рукою» уже майже перейшла свою кульмінацію, і це був найкращий час для такої розмови – експозиція «вбулася», емоції до і після відкриття стишилися, а відповідно можна було підбивати проміжні підсумки, аналізувати досягнення і, хай обережно, але окреслювати музейне майбутнє. Моїми співрозмовниками стали куратори виставки: Ромко Зілінко, керівник […]

Максим Мазураканауковий співробітник відділу етнографії Свята вечеря є кульмінацією дня перед Різдвом. Важливою ознакою для неї є те, що вся сім’я має зібратися вдома. За народними віруваннями людина, яка не приїде на Святвечірню трапезу, ризикує «блукати по світу» протягом цілого року. На вечерю переважно господиня готує 12 страв. Часто це число пов’язують із кількістю місяців […]

Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Різдвяні свята в нашому народі вирізняються пребагатими традиціямисвяткування. У цих традиціях тісно переплелися християнська віра ународження Сина Божого – Сонця Правди – з язичницькими обрядами, якимившановувалося бога Сонця. Свято Різдва Христового замінило дохристиянськесвято наших предків, яке називалось свято Корочуна – день, що поступовозбільшується, а ніч скорочується. З цих дохристиянських традицій […]

Підготував старший науковий співробітник сектору архітектури Василь Босак Територія сучасного музею просто неба «Шевченківський гай» — або, за аналогією до європейських традицій, Скансену — становить не лише сукупність архітектурно-етнографічних пам’яток, але й унікальний природний ландшафт, який сам по собі є важливою складовою історико-культурної спадщини Львова. Місцевість, на якій розташований музей, відіграла визначальну роль як у передумовах […]

Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Першого листопада українці вшановують святих безсрібників Козьму і Дем’яна.За церковними переказами вони були братами, які жили у ІІІ ст. і походили зАравії. Козьма і Дем’ян навчалися лікарської справи й стали талановитимилікарями. За свою роботу ніколи не брали жодної плати, лікуючи людейвідповідно до заповіді Христа: «Уздоровлюйте недужих, воскрешайтепомерлих, очищайте прокажених, виганяйте […]

На початку вересня у Львівському скансені відкрилася виставка “Художник в експедиції”, на якій презентовано графічні роботи Святослава Фота, створені під час музейних дослідницьких виїздів “у поле”. Святослав – головний художник Музею, який зараз займається оформленням інтер’єрів архітектурних пам’яток. Там, де доклалася його рука, чи то пак – його емоція, маємо живу експозицію зі своєю особливою […]

Коли кажемо вітряк, то в нашій уяві вимальовується велична споруда з крилами, що розташована на відкритій місцевості та домінує в місцевому ландшафті. Вітрові млини з’явилися пізніше від водяних, як новий вищий щабель розвитку млинарської техніки.

Перша світова війна стала серйозним викликом для охорони культурної спадщини в Галичині. Особливо руйнівними виявилися наслідки російської окупації краю (вересень 1914 – червень 1915).

1 вересня у народному календарі відзначається день Семена, який ознаменовував закінчення літа та прихід осені, був початком змін у життєдіяльності людини.

У карпатському регіоні таке явище, як сокира, було широко поширене серед етнографічних груп українців — бойків, гуцулів, лемків, буковинців та інших етнічних груп регіону. Стосовно сокири, то серед перелічених етнографічних груп карпатського регіону України саме у гуцулів — топірець або бартка — є дуже шанованим знаряддям, оберегом та зброєю.

Проєкт Олени Турянської “За образом і подобою” відкрився у Львівському скансені у Страсну п’ятницю 2025 року, він привернув увагу відвідувачів і став ще одним творчим експериментом куратора Романа Зілінка у костелі зі с. Язлівчика. Інсталяція з білосніжних полотен, що нагадують чи то плащаницю, чи то хоругви, а чи лікарняні ноші, і рисунки, які наче й […]

Одним зі значущих досягнень Юрія Гошка було заснування Львівського скансену – Музею народної архітектури та побуту у Львові. «Труднощів при створенні музею було багато. Для відтворення всіх перевезених пам’яток потрібні були спеціальні лісоматеріали, сніпкова солома…

Розмова про Гавареччину та нову виставку Мар’яни Мотики – художниці і керамістки, доньки відомих митців Ярослава і Ярослави Мотик.