Уляна Трач
науковий співробітник відділу етнографії

1 травня Українська Греко-Католицька Церква згадує пам’ять блаженного священномученика Климентія Шептицького. Саме цього дня перестало битися серце великого Праведника, який бувши графом, авторитетною і впливовою людиною у суспільстві, відмовився від світського становища заради служіння Христові і Його Церкві, яку Радянська влада намагалася ліквідувати, знищуючи духовенство і вірних. Блаженний Климентій Шептицький розділив долю усього єпископату УГКЦ. У 1947 р. його арештували і засудили до 8 років ув’язнення, яке він відбував у Володимирському централі в росії, де й помер 1 травня 1951 р. як мученик за віру.

Хочемо нашим читачам процитувати невеличкий фрагмент збереженої розповіді самого Климентія Шептицького про своє ув’язнення і нелюдське ставлення до нього слідчих.

«Я перейшов правдиве пекло, мусів просиджувати на брудній каммінній підлозі. Знущанню не було кінця. Мені закидали, немовби зрадив Церкву та продався Римові й стався ворогом українського народу. Вимагали признати православіє. Жадали уявнити антирадянську організацію, до котрої я належу. Коли жадання не скуткували, поставили умову, що наколи я зречуся ворожої діяльності й проголошу свою відданість московському патріярхові, тоді позискаю свободу й велике признання й стану Митрополитом Західної України. Слідство тягнулося дуже довго, мабуть, понад півтора року. Мені завжди снився апостол віри Йосафат, благословляючи мене, він молився. Я щоденно поднесь молюся до нього, а це щораз більше утверджує мене у вірі, тому страждання мої далеко відбігають від мене, бо ж духово чую, що не гідний я їх великого значення; це ж шлях Христа, а я, я малий, негідний Тобі й не можу долучити себе до Його божественного терпіння!

В часі слідства мене часто били, обзиваючи притім продажною шкурою, зрадником, покриваючи матірньою лайкою. Падаючи на коліна, я благав Господа, щоб простив їм. Вони залишали мене на кілька днів, це ставало знаменням Господнім, Його рука спочивала на мені».

А далі продовжував:

«Господь наставив мене бути слугою українського народу і його Святої Церкви. Блаженним є той, хто перетерпів до кінця!»

Архимандрит Климентій Шептицький перетерпів до кінця, аж до мученицької смерті за український народ і єдність Церкви. Тому гідно визнається Церквою блаженним і священномучеником Католицької Церкви.

Цитований текст: Розповідь архимандрита Климентія Шептицького// Мартирологія українських церков у чотирьох томах. – Том. ІІ. – Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – упор. Зінкевич О. і о. Лончина Т. – Торонто-Балтимор, 1985.