Уляна Трач
науковий співробітник відділу етнографії

Першого листопада українці вшановують святих безсрібників Козьму і Дем’яна.
За церковними переказами вони були братами, які жили у ІІІ ст. і походили з
Аравії. Козьма і Дем’ян навчалися лікарської справи й стали талановитими
лікарями. За свою роботу ніколи не брали жодної плати, лікуючи людей
відповідно до заповіді Христа: «Уздоровлюйте недужих, воскрешайте
померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви даром дістали, даром
й давайте» (Мт. 10, 8). Козьма і Дем’ян лікували не лише тілесні недуги людей,
але й духовні, навертаючи молитвою і проповіддю людей до Бога. Отримавши
від Бога дар зцілення, вони лікували усіх потребуючих, особливу увагу
звертаючи на бідних людей. Своє життя закінчили мученицькою смертю. За
відмову відректися від Христа, їм було відтято голови мечем. Слава Козьми і
Дем’яна як цілителів притягувала до них людей і після їхньої смерті. До гробу
цих святих приходили люди, вірячи, що як за життя вони зцілювали людей, то
тим більше перебуваючи на небі, можуть для них випросити необхідні ласки.
Гріб святих Козьми і Дем’яна прославився чудами і став місцем численних
прощ. Згодом на місці їхнього поховання, у містечку званому Фереманом, була
побудована церква.

У традиції українського народу день святих Безсеребреників Козьми і Дем’яна
називався «дівочим», або «курячим» святом. В цей день відбувалися молодіжні
гуляння, зокрема й перші дівочі курячі складчини. Дівчата зносили на вечорниці
варені або смажені кури, а хлопці приносили горілку та жартома визначали
“чия курка смачніша”. Наші предки вірили, що святі Козьма і Дем’ян опікуються
домашньою птицею, а кури були символом щастя й плодючості.
Святі Козьма і Дем’ян вважалися покровителями ковальства і оборонцями від
змій. Не випадково у жартівливій формі це відтворено в такому прислів’ї:
«Кузьма з Дем’яном ковалі: закують дороги й річки — до весни не розкувати».
У день Козьми-Дем’яна заборонено було працювати в кузні, бо це гріх, адже ці
святі є покровителями цього ремесла.

У колекції нашого музею зберігається ікона Святих Безсеребреників і
Чудотворців Козьми і Дем’яна, яка походить зі с. Скнилів Золочівського р-ну.
Вона датується сер. XVIII ст.. На ній зображено на золотому гравірованому тлі
двох чоловіків з німбами: один старшого віку з сивою бородою, інший
молодший, з темним волоссям і бородою. Святі Цілителі тримають у руках
атрибути лікарів і мандрівників: перший тримає скриньку з ліками, а другий
посох і щось схоже на бурдюк з водою. На головах у цих святих білі тюрбани з пір’ям. Вгорі ікони по центру зображено в півколі хмар голуба, від якого йдуть
вниз золоті промені. Зображення голуба символізує Духа Святого, від якого
отримали святі безсрібники Козьма і Дем’ян дар зцілювати людей.
Святі безсеребреники Козьма і Дем’ян, оскільки самі були лікарями і добре
зналися на лікувальних властивостях рослин, були вибрані на покровителів
лікарів і фармацевтів.