Уляна Трач
науковий співробітник відділу етнографії

У свято Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього християни відзначають подію віднайдення і урочистого піднесення хреста Господнього, який став знаком перемоги над смертю і спасіння людей. Символіка хреста як знаку перемоги і надії на життя вічне посприяла тому, що християни почали встановлювати хрести на могилах померлих. Такі намогильні хрести виготовлялися як з дерева, так і з каменю. Вже з 16-18 ст. відомі кам’яні хрести на козацьких могилах. Надгробки з елементами скульптури поширилися у 18 ст., а в наступному 19 ст. їх кількість на сільських кладовищах Прикарпаття та Поділля значно збільшилась. У цьому ж часі (19 ст.) в Україні сформувалися каменярські осередки, які займалися виробництвом переважно надмогильних пам’ятників. Найбільш знаним таким осередком каменярства і меморіальної скульптури на Львівщині є с. Демня коло Миколаєва. Виготовляти меморіальні памʼятники тут почали після скасування панщини у 1849 р., а на 1880-ті роки припадає пік демнянського промислу. У с. Демня залягають поклади вапняку, який добре піддається обробці і вирізняється своєю довговічністю. Тому обробка білого місцевого вапняку стала головним промислом для багатьох поколінь мешканців села, а вироби з демнянського каменю можна побачити по всій Галичині.

Майстри по обробці каменю з Демні у своїй роботі найбільше зосереджувалися на виготовлені намогильних пам’ятників, оскільки існував стійкий попит на цвинтарну скульптуру. Місцевий цвинтар завдяки виробам тутешніх майстрів схожий на музей під відкритим небом, що представляє народну кам’яну скульптуру. Найбільш поширеними намогильними пам’ятниками з 19 ст. були хрести з Розп’яттям. Такі хрести на цвинтарі у Демні декоровані квітами, виноградною лозою та листками дуба. Також хрести з Розп’яттям доповнюються фігурами предстоячих. Збереглися надгробні хрести з Розпʼяттям на чотирикутному постаменті з вирізьбленими нішами, у яких вміщені фігурки святих, що вважалися заступниками небіжчиків. Чимало зберіглося кам’яних хрестів у вигляді стовбура дуба зі зрізаними гілками, які вказували на кількість родичів, а сам хрест символізує обірване життя. Також намогильні скульптури у Демні зображають Ісуса Христа з серцем (за іконографією «Серця Христового»), Богородиці з розгорнутим плащем, значно рідше з дитятком на руках, св. Миколая, ап. Петра і Павла та ангелів. Центральною на цвинтарі стоїть фігура святого Миколая, встановлена у 1834 році як дарунок демнянських майстрів громаді.

Майстри з Демнянського осередку виготовляли не лише намогильні пам’ятники, а й придорожні хрести, меморіальні хрести на знак скасування кріпацтва, архітектурні елементи чи верствові круги. Скульптури Святих можна побачити на подвір’ях мешканців с. Демня.

Каменеобробний промисел у с. Демня не занепав, а існує й до тепер. Найбільш знаними з династій майстрів Демнянського осередку є Дзиндри. Також відомі родини майстрів Однороги, Яніви, Мисаковичі. Здебільшого всі вони працюють у жанрі сакральної скульптури.

У Музеї народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького від червня 2026 р. експонуються два надгробні хрести з Розп’яттями, що походять з каменярського осередку в Демні. Вони надійшли до музею у пошкодженому стані з експедиції в околиці м. Миколаїв (с. Демня, с. Луб’янка, с. Криниця). На початку 2026 р. ці хрести були передані на реставрацію у Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша. Відреставровані хрести встановлені на території музею студентами коледжу під керівництвом реставратора Юрія Кочмара біля церкви зі с. Стоянів Радехівського р-ну Львівської обл.. Представлені у музейній експозиції хрести датуються поч. ХХ ст.. На кам’яних хрестах вирізьблено фігуру розп’ятого Ісуса Христа у терновому вінку і набедреній пов’язці. Один з хрестів доповнений фігурами предстоячих і зображенням черепа під ногами Ісуса. Обидва хрести стоять на чотирикутних цоколях, відтворених за оригінальними зразками з того ж вапняку, що й оригінальні хрести.