Пошук на сайті

Skansen
Skansen
  • Відвідувачам
    • Спланувати візит
    • Календар подій
    • Екскурсії
    • Експозиції та виставки
    • Майстеркласи
    • Дітям
    • Послуги
    • Аудіогід
    • Як добратись
    • Часті питання
    • Публічні документи
  • Про музей
    • Про нас
    • Історія
    • Віртуальна прогулянка
    • Новини
    • Подкасти
    • Відеоблог
  • Науковцям
    • Колекції
    • Конференції
    • Експедиції
    • Публікації
  • Крамниця
  • Конференційні зали
  • Контакти
Купити квиток
ГоловнаВітряні млини в Україні
04 Листопада, 2026

Вітряні млини в Україні

Марта Цимбровська
старший науковий співробітник відділу етнографії

Млинарство в Україні має тривалу історію. Відомості про водяні млини походять із часів Київської Русі. Вітрові млини з’явилися на території України пізніше, ніж водяні, і отримали максимальне поширення у XVIII–XIX століттях. Вітряки будували обабіч доріг, у полі чи на пагорбах за селом, поодиноко чи групами, інколи по кілька десятків разом. Крила надавали вітрякам живописності та вирізняли їх у ландшафті села. Будівництво таких споруд було технічно складним та вимагало чимало коштів. Найбільші з вітряків сягали 10–12 м заввишки. Сильні вітри та бурі нерідко руйнували вітряки. Досвідчені млинарі мали справу з природними стихіями вітру та води, знали, як працюють складні механізми. Важливою частиною роботи млинаря було «ловити» силу вітру, необхідну для ефективної роботи жорен. При надто швидких обертах борошно між жорновими каменями нагрівалося настільки, що починало буквально горіти. Якщо сили вітру не вистачало, жорна працювали надто повільно або зупинялися повністю. Крила вітряка мали пристосовуватися до напрямку вітру. Залежно від конструкції в Україні існували три типи вітряків: стовпові («козлові», німецькі), шатрові («голландські») та пальтраки. У стовповому вітряку за вітром повертався увесь корпус споруди, встановлений на стовпі, укопаному в землю або закріпленому на стійкій хрестовині. Шатрові («голландські») вітряки мали обертовий ковпак чи «шатро», а основна частина будівлі залишалася нерухомою. Менш поширеними були пальтраки — тип вітряків, у яких обертається весь корпус, але замість стовпа використовують широке колесо в основі. Поворот вітряка чи шолома відбувався вручну за допомогою довгої масивної жердини в тильній частині споруди — воротила. Число крил вітряків могло бути чотири, шість, вісім, а іноді навіть десять. Площина крила мала невеликий вигин, що покращувало її аеродинамічні властивості. Окрім того, крило забивали дошками не повністю — залишаючи кінці з відкритим каркасом. При слабкому вітрі в каркас вкладали додаткові дошки. Закриті крила оберталися швидше, а під час сильного вітру дошки на кінцях крил знімали і зменшували швидкість вітряка.

Коли ми уважно придивимось, то можна помітити, що крила вітряка не завжди знаходяться в однаковому положенні. У західноєвропейській млинарській традиції положення крил мало важливе значення. Таким чином млинар передавав різні сигнали чи навіть певний настрій. Щоб зрозуміти сигнал, на вітряк потрібно дивитися спереду (з того боку, куди дме вітер), а рух крил умовно уявляти проти годинникової стрілки. Строго вертикальне положення крил (+) позначало коротку паузу в роботі. Крила, зупинені в положенні 45 градусів до горизонту (х), означали, що млин не працює, зупинений на довший період (ремонт). Якщо ж крила зупинені на підйомі, коли вони майже досягли верхнього положення, то це символ радісних новин, піднесення. Таке положення використовували для інформування про народження дітей чи одруження. І навпаки, якщо крило зупинилося після того, як пройшло найвищу точку, то це знак скорботи, трауру. Під час Другої світової війни, коли Нідерланди перебували під фашистською окупацією, мельники за допомогою крил вітряків передавали між млинами закодовані повідомлення. Таким чином вони допомагали боротися з ворогом. В Україні положення крил вітряків не мали такого чіткого візуального коду. Проте млин завжди був важливим осередком соціального життя: очікуючи своєї черги, люди знайомилися, співали, обмінювалися новинами чи навіть укладали домовленості.

Skansen

Музей

  • Головна
  • Спланувати візит
  • Як добратись
  • Послуги
  • Дітям
  • Новини
  • Віртуальна прогулянка
  • Оферта

Контакти

  • вул. Чернеча гора, 1, Львів
  • +38 (068) 525 91 85
  • museumlviv@gmail.com
#
  • Відвідувачам
    • Спланувати візит
    • Календар подій
    • Екскурсії
    • Експозиції та виставки
    • Майстеркласи
    • Дітям
    • Послуги
    • Аудіогід
    • Як добратись
    • Часті питання
    • Публічні документи
  • Про музей
    • Про нас
    • Історія
    • Віртуальна прогулянка
    • Новини
    • Подкасти
    • Відеоблог
  • Науковцям
    • Колекції
    • Конференції
    • Експедиції
    • Публікації
  • Крамниця
  • Конференційні зали
  • Контакти