Віднайдений фотоархів Болеслава Фаріона – це колекція з понад двох тисяч фотографій, створених у 1950-х, 1960-х і 1970-х роках у фотостудії у Любачеві, які документують і водночас інтерпретують культурний краєвид польсько-українського прикордоння, а з точки зору сучасності – краєвид Любачівської землі та Розточчя, що вже не існує. Колекція негативів була врятована та збережена співробітником любачівського музею Янушем Мазуром під час знесення дерев’яного будинку фотографа у 1992 році.
Серед фотографій особливо цінними є ті, що документують місцевий культурний краєвид. В цьому випадку це польсько-українське прикордоння. Правда вже після “взаємних обмінів населення”, виселень та трагедій військового та повоєнного часу. Багатоетнічне колись пограниччя стає чітко поділене на польську і українську частину, а сліди сусідів затираються… Територіально це місцевість, яку обмежують стовпи, встановлені на кордоні тодішньої Польської Народної Республіки та Української Радянської Соціалістичної Республіки, що разом із колючим дротом на кордоні розривають зв’язки між двома народами, які проживали на цьому прикордонню протягом століть. З точки зору часу ми розглядаємо цю місцевість у часовому відрізку звуженому до трьох десятиліть другої половини XX ст. Через величезні зміни, що відбулися з того часу в культурному краєвиді, дуже важко точно визначити місця, де були зроблені фотографії. Вдалося точно ідентифікувати лише кілька об’єктів, місць і людей.
Оцифровані негативи, представлені на виставці, є результатом співпраці багатьох людей, яка почалася восени 2021 року. На той момент про самого фотографа нічого не було відомо. Нічого не вказувало на те, що цей матеріал виявиться таким цікавим і багатим. Проєкт, в ході якого забезпечені колекції негативів були очищені, оцифровані та розміщені на спеціальному вебсайті, що дозволяє описувати ідентифіковані фотографії – це, безумовно, перший випадок, коли спадщина Болеслава Фаріона побачила світ. Проте нам хотілося, щоб це було щось більше. Нам хотілося, щоб це був своєрідний камінг-аут митця, чия творчість, як місцевого фотографа з маленького містечка, була інтерпретована і відзначена як мистецька робота в повному розумінні цього слова.
Фотографії: Болеслав Фаріон
Кураторська підтримка та дизайн виставки:
Томаш Стельмаський, Роман Зілінко
Концепція, мериторичне опрацювання виставки: Томаш Стельмаський, Пйотр Зубовський
Тексти: Роберт Ґмітерек, Томаш Стельмаський, Пйотр Зубовський
Переклад: Ірина Гавриленко (Iryna Gavrylenko)
Kонсервація та оцифровка негативів:
Малгожата Ціхоцька-Стельмаська, Марчін Налепа
Дизайн та створення вебсайту:
Бальтазар Файто
“Архів Болеслава Фаріона. Портрети старого Розточчя в негативах любачівського фотографа”
Фотографії, представлені на виставці, є невеликою частиною колекції негативів з фотоательє Болеслава Фаріона, врятованої працівниками Музею Кресів у Любачові. Колекція фотографій охоплює період культурних змін у культурі села та маленького містечка на південному сході Польщі. З одного боку, це зображення реальності, коріння якої сягає XIX століття та першої третини XX століття, коли в селах поблизу Любачова разом жили поляки та українці. З іншого боку, вона охоплює сучасність, яка ламає старі схеми. Протистояння, а точніше співіснування цих двох світів видно як в індивідуальних портретах мешканців, зроблених у фотоательє в Любачові, так і в зображеннях багатопоколінних сімей, сфотографованих під час повсякденних домашніх справ і сільськогосподарських робіт, а також у святкові моменти.
Тривалість виставки: 07.09-12.10.2024
Локація: виставковий зал Музею “в укритті”