Пошук на сайті

Skansen
Skansen
  • Відвідувачам
    • Спланувати візит
    • Календар подій
    • Екскурсії
    • Експозиції та виставки
    • Майстеркласи
    • Дітям
    • Послуги
    • Аудіогід
    • Як добратись
    • Часті питання
    • Публічні документи
  • Про музей
    • Про нас
    • Історія
    • Віртуальна прогулянка
    • Новини
    • Подкасти
    • Відеоблог
  • Науковцям
    • Колекції
    • Конференції
    • Експедиції
    • Публікації
  • Крамниця
  • Конференційні зали
  • Контакти
Купити квиток
ГоловнаРіздвяний піст Пилипівка
13 Листопада, 2026

Різдвяний піст Пилипівка

Уляна Трач
науковий співробітник відділу етнографії

Одним з найбільших свят церковного року і зимового циклу народного календаря в українців є свято Різдва Христового. Цьому святу, як також іншим великим святам, передує піст, який має приготувати людей до світлої й радісної події народження Сина Божого. Різдвяний піст розпочинається 15 листопада, а закінчується в ніч перед Різдвом 24 грудня, триває сорок днів і тому називається Чотиридесятницею, як і піст перед Великоднем. Народна назва цього посту є Пилипівка або Пилипівський піст, тому що напередодні – 14 листопада – церква відзначає день святого апостола Пилипа.

Започаткування Різдвяного посту сягає давніх часів християнства. Перші згадки про Різдвяний піст походять з IV-V ст. У наступному VI ст. практика Різдвяного посту стає загальною на Заході, а на Сході цей піст стає загальним лише у ІХ ст.. На початках тривалість Різдвяного посту була різною: у одних християн він тривав сім днів, в інших – трохи більше. Остаточно усталили час Різдвяного посту на Соборі 1166 року в Царгороді за патріарха Луки Хризоверга і цісаря Мануїла Комнена. Цей Собор приписує сорокаденний піст перед Христовим Різдвом і каже його починати від дня святого Пилипа.

У день перед початком Різдвяного посту, а саме 14 листопада на Пилипа, відбуваються заговини або запусти. Цього дня в кожній хаті готували багато смачних страв і проводили вечорниці. Сім’ями ходили в гості до своїх родичів, а потім в той же день до себе зазивали родичів та сватів «зуби полоскати»: «Милости просим на пісне: на огірки, на картохи!»

У східних районах України, в перший день Пилипівки, панував давній звичай «в’язати колодку». Ходять родичі до родичів. Колодки в’яжуть батькові, що сина не женив, а матері, що дочку не віддала.

На Слобожанщині в переддень заговин на Пилипівку бували так звані «складки» – вечорниці, де парубки та дівчата пригощали один одного. Дівчата частували хлопців чаєм, «орішками», млинцями, яєчнею і взагалі вечерею, а ті дівчат – вином, горілкою, цукерками, пряниками й іншими купованими ласощами. Окрім того, парубки наймали музику.

День Пилипа був останнім днем перед різдвяним постом, коли можна було їсти скоромну їжу. З наступного дня розпочинався 40-денний пилипівський піст, коли життя людей стишувалося, від тепер не проводили весілля і гучні забави.

На час початку пилипівського посту селяни вже закінчували польові роботи, а щоденні турботи обмежувалися переважно хатніми справами. Упродовж посту родина потроху впорядковувала господарство: ремонтувала речі, готувала одяг на зиму, прибирала оселю тощо. Так Пилипівка плавно переходила у підготовку до Різдвяних свят.

Під час Пилипівки молодь, яка вже від Семена (1 вересня) збиралася на «досвідки», не припиняла своїх зустрічей повністю. Вечорниці тривали, але набували спокійнішого характеру – без гучних танців і забав. Молодь об’єднувалася довкола спільної праці: дівчата пряли, вишивали. Від працьовитості дівчини залежало її придане. Може, вже наступного року доведеться подавати рушники: хто не дочекався сватів до Пилипа, тому точно ще подівувати доведеться, позаяк у піст весіль не грали. «Пилип не до всіх прилип», – казали в таких випадках. На вечорницях молодь займалась також підготовкою до Різдвяних свят – розучували колядки, щедрівки, складали сценарії вертепів та розподіляли ролі.

З початком Різдвяного посту люди переходили на пісний стіл, уникаючи скоромної їжі: м’яса, сала, масла, молока, сиру і яєць. Розпочиналося говіння. У пилипівському пості обмеження у їжі, порівняно з Великим постом, були менші. У понеділок, середу й п’ятницю дотримувалися сухоїдіння. Це могла бути варена їжа приготована на пару. В усі інші дні добавляли у страви олію, в суботу та неділю – рибу. У цьому часі раціон людей складали переважно пісні борщ, юшка та куліш, куди замість сала додавали олію. Також готували голубці, гриби, смажену рибу, різноманітні каші та вареники з картоплею, кислою капустою та урдою.

Колись у народі говорили, що «На Пилипівці ще люди ситі». Цей час без м’яса й молока прожити було легше, бо саме тоді розпочинали запаси свіжозаквашених і солених овочів: капусти, буряків, огірків; споживали багато різних видів олії.

У народному календарі гуцулів автор зауважує, що давній звичай нашого говіння і сухих днів був такий, що у нім не можна було їсти скоромного. Але теперішні люди слабші, як давні були, тому тепер церква не дозволяє їсти тільки м’ясо, а набіл можна.

Проте піст не зводився лише до обмеження у споживанні їжі. Насамперед, піст мав приготувати людину до відзначення світлого християнського свята через очищення душі та стримання тіла. Тому Церква заохочувала вірних окрім молитви й посту, приступати до Святих Таїнств Сповіді і Причастя. Київський Митрополит Петро Могила у «Требнику» доручає вірним сповідь і причастя під час кожного з чотирьох річних постів. А Святий Йосафат у своїх «Правилах для священиків» радить їм заохочувати вірних до сповіді під час Пилипівки.

Пилипівський піст став для людей часом приготування та очікування Різдва Христового. Того радісного свята, коли вони зможуть чистим серцем і дзвінкою колядою прославляти народженого у вертепі на сіні Сина Божого.

Skansen

Музей

  • Головна
  • Спланувати візит
  • Як добратись
  • Послуги
  • Дітям
  • Новини
  • Віртуальна прогулянка
  • Оферта

Контакти

  • вул. Чернеча гора, 1, Львів
  • +38 (068) 525 91 85
  • museumlviv@gmail.com
#
  • Відвідувачам
    • Спланувати візит
    • Календар подій
    • Екскурсії
    • Експозиції та виставки
    • Майстеркласи
    • Дітям
    • Послуги
    • Аудіогід
    • Як добратись
    • Часті питання
    • Публічні документи
  • Про музей
    • Про нас
    • Історія
    • Віртуальна прогулянка
    • Новини
    • Подкасти
    • Відеоблог
  • Науковцям
    • Колекції
    • Конференції
    • Експедиції
    • Публікації
  • Крамниця
  • Конференційні зали
  • Контакти