Сьогодні в Україні майже кожна присвячена музейній справі конференція є побудованою на тріаді проблем – «історія-виклики-перспективи». Чи це свідчить про неориґінальність мислення музейників, які формують панелі і дискусії лише у цій площині? Аж ніяк. Такий підхід, радше, демонструє чітке розуміння значущості музейної справи й глибоке усвідомлення головної місії музеїв: берегти, досліджувати, популяризувати.

Сучасні суспільні реалії спонукають музейника до пошуку нових методів / засобів для збереження і пропагування культурної спадщини. Власне «гібридність», міждисциплінарність підходів у вирішенні основних завдань у культурній сфері змушує постійно «тримати руку на пульсі»: як зберегти і спопуляризувати, щоб не втратити головної суті і музею, і культури загалом.

Саме тому у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького 25-26 вересня 2019 року уже втретє відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми збереження та популяризації культурної спадщини: формування музейних колекцій та зібрань».

До роботи зголосилося понад 50 учасників з України та з-за кордону (зі Словаччини, Угорщини, Польщі, Литви): музейники, історики, етнологи, фольклористи, мистецтвознавці, педагоги, краєзнавці. Кожен дослідник взяв за мету поділитися своїм досвідом, власними спостереженнями і навіть «лайфхаками» у царині збереження та популяризації історико-культурної спадщини: презентація фондових збірок, питання музеєфікації, експедиційна діяльність, впровадження інноваційних технологій.

Дискусії відбувалися за такими тематичними напрямками:

• формування фондових колекцій та зібрань
• експедиційні історико-етнографічні пошуки
• управління та інноваційні технології у науково-фондовій роботі.