«Цей проєкт – моя форма протидії синдрому звикання. Ця тема переслідує мене, відколи триває війна, з 2014 року. НАБАТ – це нагадування, що війна триває. Ми звикли до авіатривог; можна звикнути навіть до вибухів. Але нам треба пам’ятати. Це буде імпульс пам’яті: кожен день імпульс лунає, кожен день додається дзвін. І дзвоном тут може бути що завгодно: будь-хто і будь-коли може доєднатися, прозвучати і почути».
НАБАТ має на меті бути не тільки місцем пам’яті, але і місцем пригадування, місцем зустрічей. Наповнення НАБАТу триватиме аж до перемоги. Щодня до звучання НАБАТУ додаватиметься новий звук, і кожен та кожна можуть принести свій “дзвін” – гільзу, металевий кухлик чи будь-що інше – щоб їхній звук нагадував про кожен черговий день війни усім нам.
Організатор проекту: ГО «ККЦ «Кримський дім у Львові»
Арт-інсталяція «НАБАТ» Влодка Кауфмана
“Упродовж дев’яти років Влодко працює над страхітливим комеморативним проєктом: щодня, від початку війни, на випадкових клаптиках паперу він фіксує умовний портрет воїна, ікону воїна, якого ми втратили. Щоб не звикати. Щоб цінувати. Щоб кожного дня собі пригадувати, що на війні гине людина, люди, декілька людей, багато людей. Кожного дня. Відтак він безперервно фіксує пам’ять про воїна, декількох воїнів, багатьох воїнів і цей проєкт не завершиться, доки не припиниться війна, доки не перестануть гинути захисники… Художник роздумує про важке усвідомлення цінності життя перед фактом щоденних смертей, про рани війни, про людські рани, про рани культури і про біль, якого вони завдають.” – куратор проєкту, керівник відділу науково-освітньої та виставкової роботи Музею Роман Зілінко.
Інсталяція розвивається довкола рисунків Влодка Кауфмана і понівечених, зранених часом чи людською байдужістю сакральних скульптур зі збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького та приватної колекції.
Тривалість виставки: 06.12.2022-01.03.2023
Локація: Дзвіниця з Хоросна