Зразок сторінки

відбуваються  щорічно у Великодній період з 2004 року

З усіх великих свят українців найбільш урочистий і радісний – це Світлий Празник Христового Воскресіння. Для львів’ян Музей став улюбленим місцем святкування Великодня . Програма свята повниться духовним змістом та красою українських традицій. З року в рік на музейних галявинах водять гаївки та бавляться у традиційні народні великодні забави. Гаївки у музеї мають свою історію.

Із відновленням Української державності, на Великдень , Товариство Лева та ініціативна молодь започаткували у музеї традицію великодніх забав гаївок. Тисячі львів’ян та гостей міста спраглі українського- свого захоплювалися цим величним дійством. Та з роками ця форма святкування у музеї почала пригасати. У 2004 році, завдяки науковим співробітникам музею, традиція водіння біля церкви гаївок та великодніх забав отримала нове творче дихання і окреслилася у Фестини «Велика гаївка» ( з 2013 року назву було змінено на «Великдень у гаю»)

Фестини охоплюють три дні свят з програмою, що базується на етнографічному матеріалі:
• Традиційні дитячі розваги на галявині «Вербові котики».
• Забави на «Дівочій галявині» зокрема конкурс «Писанка для милого».
• Парубоцькі забави з молодіжними організаціями.
• Гаївки та веснянки фольклорних колективів, творчих гуртів міста.
• Великодні дарунки (крашанки) відвідувачам, окроплення цілющою водою львівськими панночками.
• Волочебний обряд та риндзювання.
• Спільна гаївка «Кривий танець» якою проходять відвідувачі музею.

Головна подія свята —  великодня гаївка-флешмоб «Алеєю благословення» у якій об’єднуються понад 1000 осіб.
У фестинах «Великдень у гаю» висвітлюється глибокий духовний зміст Христового воскресіння, багатство народних традицій, як підтвердження величі української культури.

започатковане у 2015 році, час проведення  ̶̶  березень

Благослови,  мати,
Весну  закликати!
Весну  закликати,
Зиму  проводжати!

Одним із найдавніших звичаїв нашого народу є зустріч весни. Після довгої зими,   весну починали закликати   з 9 березня, (свято Сорочини), під час якого випікали пташок-жайворонків, з якими дітки вибігали на вулицю та « закликали весну».

Музей, продовжуючи традиції , запрошує поринути у світ давніх звичаїв та забав весняного циклу. Захід поєднує:  обрядове дійство,  ігрову програму, ряд майстер-класів з виготовлення та випікання пташок,  вісників весни.

відбувається щорічно у лютому з 2016 року

Захід дає можливість дізнатися про особливості свята Стрітення  та  безпосередньо доторкнутись до давньої колоритної традиції українців Стрітення – завершальне свято різдвяного циклу, головним атрибутом якого є свічка..

Цикл  етнографічних уроків, у яких передбаченні  майстер-класи із виготовлення  та декорування Стрітенської свічки.

відбувається щорічно 8 січня з 2006 року

Фестиваль «Спалах різдвяної звізди», ідея якого народилась і була втілена співробітниками Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького став одним із видовищних та яскравих різдвяних заходів міста Львова.

Виготовляти звізди, долучатися до «Ходи звіздарів» стало доброю традицією міста. Щороку нові зірки поповнюють зіркову колекцію, спалахуючи новим змістом, новими ідеями.

Сотні львів’ян та туристів охочі пройтися у сяйві різдвяних  красунь  аби прославити Народженого тож і Вас запрошуємо!

Хочете дізнатися, як це: працювати в найбільшому Музеї міста і водночас кожен ранок іти на роботу в село? Львівський скансен розкриває свої секрети і вперше за 50 років розкаже, чим насправді живе музей просто неба. Нові епізоди – щовівторка і щочетверга.

Довідатися, який стосунок до скансену має Тарас Шевченко, чому реставрувати стару хату дорожче, ніж зробити ремонт у новобудові та що ж робить традиційне село посеред Львова, можна у подкасті від Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. 

У 10 випусках працівники скансену розповідатимуть історію Музею, у яку міцно вплетені їхні особисті історії, досягнення та переживання. Кожен подкаст – це 30-хвилинна розмова з вузькоспеціалізованим музейним фахівцем.

Подкасти можна слухати на сторінці Львівського скансену у YouTube та на сервісі Google Podcasts, Podcaster.in.ua. Невдовзі він з’явиться також на APPLE Podcasts.

Новий випуск – кожен вівторок і четвер.

Запис здійснено у співпраці з студією звукозапису “Golka Records”. 

У неділю, 7 листопада, відбулась онлайн-лекція Надії Боренько “Гуцульські кахлі і декоративний фаянс: що спільного?”

Лекція відбулась у рамках вистаки-розповіді «50 історій Львівського скансену» , яка присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Символічно, що Надія Боренько, наша наукова співробітниця науково-фондового відділу ,  також відзначає свій 50-й рік роботи у Музеї,  адже працює тут з 1971 року та власноруч зібрала велику частину фондів.

Переглянути запис лекції:

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F1243887796096558%2F&show_text=false&width=600&t=0

Довідка:

Боренько Надія Василівна

представниця музеєзнавчої й етнографічної керамології,

23.05.1949 р.н., Львів; закінчила відділення української філології філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1971); працювала лаборантом (з 1971), реставратором (з 1972), молодшим науковим співробітником (з 1973), науковим співробітником (з 1975), старшим науковим співробітником (з 1978), завідувачем сектора фондів (з 1981), провідним науковим співробітником (з 1990), нині старший науковий співробітник Науково-фондового відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові (з 1996, відповідає за зберігання групи «Кераміка»); старший науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (з 2007); вивчає гончарство західних областей України; автор керамологічних досліджень у наукових і науково-популярних періодичних виданнях і збірниках; також досліджує музейництво, різні аспекти духовної й матеріальної культури українців.

Запрошуємо відвідати онлайн-лекцію про народний одяг, під час якої Ви довідаєтесь, як відрізнити жидачівську сорочку, що одягали на Великдень і хто ж ткав полотно.

Лекція відбудеться у середу, 10 листопада  о 13 год, а проведе її  Люба Сварник, наукова співробітниця науково-фондового відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Зазначимо,  що у львівському скансені зберігається найбільша в Україні збірка народного одягу з Жидачівщини, частину Ви можете побачити на виставці-розповід про становлення скансену, присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – “50 історій скансену” .

Фото: galinfo.com.ua

Запрошуємо у неділю, 7 листопада, відвідати онлайн-лекцію Гуцульські кахлі і декоративний фаянс: що спільного?

Як думаєте, очевидні відповіді на ці питання?

 – Чи є гуцульські кахлі справді гуцульськими?

 – Які політико-історичні реалії можна відчитати на фаянсових тарелях?

 – Спільні мотиви на кахлях і тарелях – випадковість чи закономірність?

 – Чим колекція кераміки Львівського скансену вирізняється з-поміж інших?

Онлайн-лекцію проведе Надія Боренько, наукова співробітниця науково-фондового відділу Музею, представниця музеєзнавчої й етнографічної керамології, дослідниця гончарства західних областей України; автор керамологічних досліджень у наукових і науково-популярних періодичних виданнях і збірниках.

Надія Боренько також досліджує музейництво, різні аспекти духовної й матеріальної культури українців.

Долучайтеся, щоб дізнатися, які таємниці приховує домашня кераміка!

Запрошуємо переглянути репортаж від Суспільне Львів про унікальну колекцію фаянсових тарілок (1,5 тис експонатів), які зберігаються у фондах Музею.

Нагадаємо, що частину експонатів можна побачити до 30 листопада на Виставці-розповіді «50 історій Львівського скансену» у Центрі Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F1256199678183790%2F&show_text=false&width=560&t=0

5 листопада відбулась бесіда-інтерв’ю про попередні результати “Експедиції на Полісся”, а також, було обговорено як плануються та відбуваються такі експедиції, як відбирають об’єкти для перевезення та музеєфікації і скільки все це коштує

Зустіч відбулась у рамках спецпроєкту львівського скансену “Розмови за скринею”

“Розмови за скринею” – серія інтерв’ю із фахівцями на навколо музейні теми: від наукових експедицій до того, як святкували Різдво наші предки.
Скриня – один з традиційних символів багатства та домашнього затишку, ми ж хочемо доповнити це значення ще й багатством інформації. Раніше, українці часто використовували скриню у якості стола, то, мабуть, і бесідували за нею. Ми повертаємо до життя цю традицію, тому пропонуємо приєднуватися до цікавого невимушеного спілкування на навколо музейні і не тільки теми.

Запрошуємо переглянути записи зустрічі:

Частина 1

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F188713830106468%2F&show_text=false&width=560&t=0

Частина 2

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F188713830106468%2F&show_text=false&width=560&t=0

серія інтерв’ю із фахівцями на навколомузейні теми

Анонсуємо новий спецпроєкт Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – Розмови за скринею!

“Розмови за скринею” – серія інтерв’ю із фахівцями на навколо музейні теми: від наукових експедицій до того, як святкували Різдво наші предки!

Скриня – один з традиційних символів багатства та домашнього затишку, ми ж хочемо доповнити це значення ще й багатством інформації. Раніше, українці часто використовували скриню у якості стола, то, мабуть, і бесідували за нею. Ми повертаємо до життя цю традицію, тому пропонуємо приєднуватися до цікавого невимушеного спілкування на навколо музейні і не тільки теми!

Першою з наших розмов, вже завтра, 5 листопада, стане Експедиція на Полісся, а саме бесіда про її попередні результати.

Якщо Ви хочете дізнатися, як плануються та відбуваються такі експедиції, як відбирають об’єкти для перевезення та музеєфікації і скільки все це коштує – чекаємо Вас на нашому прямому ефірі!