Зразок сторінки

відбувається щорічно 8 січня з 2006 року

Фестиваль «Спалах різдвяної звізди», ідея якого народилась і була втілена співробітниками Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького став одним із видовищних та яскравих різдвяних заходів міста Львова.

Виготовляти звізди, долучатися до «Ходи звіздарів» стало доброю традицією міста. Щороку нові зірки поповнюють зіркову колекцію, спалахуючи новим змістом, новими ідеями.

Сотні львів’ян та туристів охочі пройтися у сяйві різдвяних  красунь  аби прославити Народженого тож і Вас запрошуємо!

Хочете дізнатися, як це: працювати в найбільшому Музеї міста і водночас кожен ранок іти на роботу в село? Львівський скансен розкриває свої секрети і вперше за 50 років розкаже, чим насправді живе музей просто неба. Нові епізоди – щовівторка і щочетверга.

Довідатися, який стосунок до скансену має Тарас Шевченко, чому реставрувати стару хату дорожче, ніж зробити ремонт у новобудові та що ж робить традиційне село посеред Львова, можна у подкасті від Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. 

У 10 випусках працівники скансену розповідатимуть історію Музею, у яку міцно вплетені їхні особисті історії, досягнення та переживання. Кожен подкаст – це 30-хвилинна розмова з вузькоспеціалізованим музейним фахівцем.

Подкасти можна слухати на сторінці Львівського скансену у YouTube та на сервісі Google Podcasts, Podcaster.in.ua. Невдовзі він з’явиться також на APPLE Podcasts.

Новий випуск – кожен вівторок і четвер.

Запис здійснено у співпраці з студією звукозапису “Golka Records”. 

У неділю, 7 листопада, відбулась онлайн-лекція Надії Боренько “Гуцульські кахлі і декоративний фаянс: що спільного?”

Лекція відбулась у рамках вистаки-розповіді «50 історій Львівського скансену» , яка присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Символічно, що Надія Боренько, наша наукова співробітниця науково-фондового відділу ,  також відзначає свій 50-й рік роботи у Музеї,  адже працює тут з 1971 року та власноруч зібрала велику частину фондів.

Переглянути запис лекції:

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F1243887796096558%2F&show_text=false&width=600&t=0

Довідка:

Боренько Надія Василівна

представниця музеєзнавчої й етнографічної керамології,

23.05.1949 р.н., Львів; закінчила відділення української філології філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1971); працювала лаборантом (з 1971), реставратором (з 1972), молодшим науковим співробітником (з 1973), науковим співробітником (з 1975), старшим науковим співробітником (з 1978), завідувачем сектора фондів (з 1981), провідним науковим співробітником (з 1990), нині старший науковий співробітник Науково-фондового відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові (з 1996, відповідає за зберігання групи «Кераміка»); старший науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (з 2007); вивчає гончарство західних областей України; автор керамологічних досліджень у наукових і науково-популярних періодичних виданнях і збірниках; також досліджує музейництво, різні аспекти духовної й матеріальної культури українців.

Запрошуємо відвідати онлайн-лекцію про народний одяг, під час якої Ви довідаєтесь, як відрізнити жидачівську сорочку, що одягали на Великдень і хто ж ткав полотно.

Лекція відбудеться у середу, 10 листопада  о 13 год, а проведе її  Люба Сварник, наукова співробітниця науково-фондового відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Зазначимо,  що у львівському скансені зберігається найбільша в Україні збірка народного одягу з Жидачівщини, частину Ви можете побачити на виставці-розповід про становлення скансену, присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – “50 історій скансену” .

Фото: galinfo.com.ua

Запрошуємо у неділю, 7 листопада, відвідати онлайн-лекцію Гуцульські кахлі і декоративний фаянс: що спільного?

Як думаєте, очевидні відповіді на ці питання?

 – Чи є гуцульські кахлі справді гуцульськими?

 – Які політико-історичні реалії можна відчитати на фаянсових тарелях?

 – Спільні мотиви на кахлях і тарелях – випадковість чи закономірність?

 – Чим колекція кераміки Львівського скансену вирізняється з-поміж інших?

Онлайн-лекцію проведе Надія Боренько, наукова співробітниця науково-фондового відділу Музею, представниця музеєзнавчої й етнографічної керамології, дослідниця гончарства західних областей України; автор керамологічних досліджень у наукових і науково-популярних періодичних виданнях і збірниках.

Надія Боренько також досліджує музейництво, різні аспекти духовної й матеріальної культури українців.

Долучайтеся, щоб дізнатися, які таємниці приховує домашня кераміка!

Запрошуємо переглянути репортаж від Суспільне Львів про унікальну колекцію фаянсових тарілок (1,5 тис експонатів), які зберігаються у фондах Музею.

Нагадаємо, що частину експонатів можна побачити до 30 листопада на Виставці-розповіді «50 історій Львівського скансену» у Центрі Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F1256199678183790%2F&show_text=false&width=560&t=0

5 листопада відбулась бесіда-інтерв’ю про попередні результати “Експедиції на Полісся”, а також, було обговорено як плануються та відбуваються такі експедиції, як відбирають об’єкти для перевезення та музеєфікації і скільки все це коштує

Зустіч відбулась у рамках спецпроєкту львівського скансену “Розмови за скринею”

“Розмови за скринею” – серія інтерв’ю із фахівцями на навколо музейні теми: від наукових експедицій до того, як святкували Різдво наші предки.
Скриня – один з традиційних символів багатства та домашнього затишку, ми ж хочемо доповнити це значення ще й багатством інформації. Раніше, українці часто використовували скриню у якості стола, то, мабуть, і бесідували за нею. Ми повертаємо до життя цю традицію, тому пропонуємо приєднуватися до цікавого невимушеного спілкування на навколо музейні і не тільки теми.

Запрошуємо переглянути записи зустрічі:

Частина 1

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F188713830106468%2F&show_text=false&width=560&t=0

Частина 2

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F188713830106468%2F&show_text=false&width=560&t=0

серія інтерв’ю із фахівцями на навколомузейні теми

Анонсуємо новий спецпроєкт Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – Розмови за скринею!

“Розмови за скринею” – серія інтерв’ю із фахівцями на навколо музейні теми: від наукових експедицій до того, як святкували Різдво наші предки!

Скриня – один з традиційних символів багатства та домашнього затишку, ми ж хочемо доповнити це значення ще й багатством інформації. Раніше, українці часто використовували скриню у якості стола, то, мабуть, і бесідували за нею. Ми повертаємо до життя цю традицію, тому пропонуємо приєднуватися до цікавого невимушеного спілкування на навколо музейні і не тільки теми!

Першою з наших розмов, вже завтра, 5 листопада, стане Експедиція на Полісся, а саме бесіда про її попередні результати.

Якщо Ви хочете дізнатися, як плануються та відбуваються такі експедиції, як відбирають об’єкти для перевезення та музеєфікації і скільки все це коштує – чекаємо Вас на нашому прямому ефірі!

У музейній колекції цінне поповнення з екпедиції – мальована скриня на коліщатах.

Щиро дякуємо отцю Павло Дубінець за супровід та консультації!

До речі, велику частину музейного зібрання скринь зараз можна побачити на Виставка-розповідь «50 історій Львівського скансену», яка зараз відбувається у Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА.

Експедиція на Полісся. Епізод #3
2 листопада 2021 року
Хутір Нивиці, біля с. Соломир, Рівненська обл.
У супроводі отця Павла Дубінця.

Обстежили хутір Нивиці, поблизу села Соломир. Хутір знелюднілий.

У старій покинутій хаті несподівана знахідка – мальована скриня на коліщатах. Такі скрині зазвичай завозили на Зарічненщину з сусіднього білоруського Пінська, міста, де річка Піна вливається в Прип’ять.

Наукова експедиція невтомно працює.

Експедиція на Полісся. Епізод #2
2 листопада 2021 року
Село Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської області
Розчистили стіни всередині об’єкта;
Архітектори провели маркування конструктивних елементів.
Обміряли і дослідили піч.
Наступний етап – розбірка і перевезення об’єкта до Музею.

1 листопада 2021 р. науковці Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького поїхали у прикордонне поліське село Соломир, неподалік від смт. Зарічне Рівненської області не просто записувати респондентів – вони ведуть попередні перемовини із власниками хати 1920-х років щодо її музеєфікації у львівському скансені! Сподіваємося, що з перевезення цієї хати розпочнеться розбудова зони “Полісся” та новий період поповнення експозиції скансену цікавими об’єктами народного будівництва.

Учасники експедиції:

• Сергій Ципишев – заступник директора з наукової роботи
• Ігор Цимбровський – головний архітектор
• Марта Цимбровська – завідувач етнографічним відділом

Експедиція на Полісся. Епізод #1
1 листопада 2021 року
Село Соломир, неподалік від смт Зарічне Рівненської області
Перші роботи розпочато:  розчищено територію довкола об’єкта,
архітектори розпочали маркування конструктивних елементів.