11 лютого 2020 року о 15.00 у Великій виставкові залі відбудеться відкриття виставки “МОРФЕЙ” молодого художника, студента Львівської національної академії мистецтв – Михайла Щербини (творчий псевдонім – August Morfey).

Як зазначає автор, виставка є своєрідним “проміжним зрізом знань”, або перевіркою результатів і орієнтирів уже створеного набутку. Осучаснення народного мистецтва – амбітна ціль, яка повинна втілюватись у постійній співпраці з глядачем і йти в ногу з часом.

Цей проект є діалогом між творцем-художником і людьми-хранителями про те, що перший передає другим на зберігання. Наскільки це є цінним і чи потрібно це цінувати? Власне на такі запитання слід кожному шукати відповідь у презентованій виставці, яка триватиме у Музеї три тижні.

Михайло – художник-ілюстратор, що поставив за мету популяризувати українську культуру через свою особливу призму світобачення та декоративний ілюстративний почерк. Він переконаний, що петриківський розпис може і має бути сучасним мистецтвом, що і демонструє своїми роботами.

Нещодавно був завершений і представлений експериментальний проект, який називався «Прогрес». Його презентація відбулася у вересні 2019 року в галереї «Пори року». Суть проекту полягала у поєднанні традиції і чогось не зовсім характерного для неї. Експозиція “Прогрес» відразу отримала зворотній зв’язок з поціновувачами мистецтва і кілька робіт навіть були викуплені.

Також Михайло помітив, що робіт зі склом і петриківкою є дуже мало у порівнянні, наприклад, з порцеляною, адже розписувати скло важче, ніж кераміку. А в поєднанні із студійним гутним склом – робіт ще менше. Тому й виникла ідея заповнити цю мистецьку нішу власне своїми роботами. До важливих речей художник також відносить ілюстративну складову, яку містить петриківський розпис, а тому Михайло активно опрацьовує їх в своїй творчості.

Curriculum vitе: Народився 8 лютого 1997 р. в місті Херсоні у багатодітній родині. Займався творчістю з дитинства. Закінчив художню школу. Після отримання загальної середньої освіти намагався вступити до Львівської Політехніки на спеціальність «дизайнер» чи «архітектор». Проте зараз радіє, що тоді не склалось, бо згодом зрозумів, що ні архітектура, ні дизайн насправді його не цікавлять. Щоб не згаяти рік, він подався у Херсонський морський ліцей, щоб здобути професію “Офіціант.Буфетник.Бармен”.

При цьому ліцеї раніше існував напрям “художник по дереву”, який згодом розформували. Залишилась тільки одна викладачка, що вела гурток за програмою художників по дереву. Саме з тих кількох уроків, які він відвідав, отримав базові знання і принципи петриківського розпису на дереві.

“Відверто кажучи, розписом я займався, аби отримати хоч трохи коштів і щоб не мати застою у творчості. Майстриня, у якої я навчився основ, в молодості працювала на заводі, де розписувала петриківкою металеві самовари. Перші мої роботи були дуже простими у виконанні, оскільки працював за принципом: “Більше зробиш – більше реалізуєш”. Коли ж я зрозумів, що мене така логіка не влаштовує, мої роботи повністю змінилися і банальне бажання заробити переросло у захоплення, яке досі є визначальним у моїй творчості”.

Після закінчення ліцею Михайло вступив до Львівської національної академії мистецтв і зараз є студентом четвертого курсу кафедри художнього скла. Серед великої кількості напрямів роботи зі склом один із них йому відразу припав до душі – розпис під випал у муфельній печі. За порадами Олександра Миколайовича Опарія почав використовувати у розписі каніфоль і скипідар – це стало переломом у творчості, бо тоді зникли всі недоліки, що викликав цукровий сироп, на основі якого вчили працювати в академії. Єдина незручність – випари скипідару, для яких у маленькій майстерні-комірчині просто немає витяжки. Тому на зиму Михайло призупиняє творчість на склі і змінює матеріал на папір чи дерево.