Спільний мистецький проєкт одеського художника Стаса Жалобнюка та двох львівських скульпторів – Володимира Семківа і Дениса Шиманського.

Митців поєднує дружба, яка зав’язалася зі взаємного зацікавлення творчістю одне одного. Уперше Стасові роботи Володимир побачив восени 2022 року в Києві – на виставці “Потенційно (не)прийнятний контент” в Музеї Революції Гідності, а Стас познайомився з творами Семківа в Одесі роком опісля – на відкритті його проєкту в Одеському національному художньому музеї. Як згадує Володимир, він візуально запам’ятав Стаса і згодом, силою випадку, знайшов його в соцмережах та написав приватно. Так розпочалася дружба віртуальна, що пізніше переросла в особисту, до якої теж долучився і добрий товариш Володимира Семківа – Денис Шиманський. Тоді ж художники почали обмінюватись роботами. Усі троє говорять, що їх об’єднує схожість поглядів на мистецтво.

Ідея спільного проєкту виникла й розвинулася у Стаса Жалобнюка під час приготування та експонування попередньої його виставки “Випромінювання” у просторі дерев’яного костелу з Язлівчика Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Було бажання спільно попрацювати над однією темою в сакральному просторі костелу та, зрештою, мати нагоду спілкуватися.

Темою проєкту стала молитва. Молитва про справедливість. Молитва, що кричить до Бога і, здається, залишається зігнорованою. Є без відповіді аж до колючого болю в кістках. Тим непочутим голосом – Vox inaudita…

Куратор проєкту – Роман Зілінко

Тривалість виставки: 02.08-22.09.2024

Локація: Костел зі с. Язлівчик