Будівля зі с. Трійця Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Про час будівництва свідчить напис на сволоку – 1895 рік.

Хата є типовим зразком покутського народного будівництва. Стіни зрубної конструкції з торцями, обмащені з двох боків глиною і побілені. Будівля з сіньми поділена на хату (світлицю) і хатчину, справа прибудована шіпчина (невелике господарське приміщення). Дах був покритий стріхою із житніх сніпків – плескачів.

У самому селі про цю хату говорили як про “містичну”. Казали: “Вам буде тяжко забрати її до музею, бо баба має “господаря”, якого ніхто не бачив, але вона його годує несоленою стравою”. Врешті, про різного роду “годованців”, “домовиків”, можна було почути в кожному селі. Але й справді розбірка хати виявилась складною, коли, збиваючи шар глини зі стін, будівельники побачили зруб з міцних дубових кругляків, та дуже покручених, з великими шпарами між вінцями. І при її відтворенні у Музеї вінці зрубу ніяк не припасовувались один до одного. Архітектори шукали помилку, а будівельники говорили про те, чи не став їм на перешкоді той таємничий “господар” з покутського села.

До речі, у мальовничому покутському селі Трійця неодноразово бував видатний український новеліст Василь Стефаник. Його “Новина” – твір, присвячений трагічним життєвим перипетіям мешканців цього села.