Підготував: науковий співробітник відділу етнографіїБосак Василь Михайло Степанович Возняк, видатний український діяч, народився 3 жовтня 1881 року в селі Вільки-Мазовецькі, що нині є селом Волиця Жовківського району Львівської області, у селянській сім’ї. Незважаючи на непрості матеріальні умови, він зумів здобути початкову освіту в рідномуселі, після чого продовжив навчання в старших класах семирічної школи міста Рава-Руська. […]

Важливою складовою святкування Великодня в Україні є обрядові співи та забави, спеціально приурочені до цього свята. На Галичині таким центральним весняним жанром є гаївки – пісенно-ігрові твори, які походять ще з дохристиянських часів. Гаївки переважно співають в часі Великодня – неділя, понеділок, вівторок і на Провідну неділю. Хоча зрідка трапляється, що вони тривають впродовж усієї […]

Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Різдвяні свята в нашому народі вирізняються пребагатими традиціямисвяткування. У цих традиціях тісно переплелися християнська віра ународження Сина Божого – Сонця Правди – з язичницькими обрядами, якимившановувалося бога Сонця. Свято Різдва Христового замінило дохристиянськесвято наших предків, яке називалось свято Корочуна – день, що поступовозбільшується, а ніч скорочується. З цих дохристиянських традицій […]

Анастасія Кривенко День святого Миколая – одне з найулюбленіших свят для українських дітей. З нетерпінням вони очікують цього дня, пишуть листи до святого Миколая, де згадують про свої добрі й не тільки вчинки, а зранку 6 грудня шукають під подушкою омріяний подарунок, який, вірять, вночі приніс святий Миколай. Неслухняні діти можуть знайти замість подарунку різочку […]

Анастасія Кривенко 24 листопада відзначаємо День пам’яті великомучениці Катерини Олександрійської. В народі це свято називали «Катерини» і вважали її покровителькою незаміжніх дівчат. Вірили, свята Катерина здатна підказати дівчатам їхню подружню долю. Тож цього дня прийнято ворожити на свого судженого. В народних міфологічних уявленнях, Доля – персоніфіковане втілення щастя, вдачі, життєвого призначення людини. Неодружені дівчата пов’язували […]

Музей шукає хазяйновитих і привітних, дбайливих до старовини господаря чи господиню музейної садиби! Що потрібно робити? Підтримувати чистоту і створювати затишок в одній з музейних хатин. Зустрічати відвідувачів. Графік роботи: Середа-неділя, повний робочий день: 10:00-18:00 (понеділок і вівторок вихідні) Що пропонуємо? Офіційне працевлаштування, стабільну заробітну плату, гарантовану відпустку та лікарняні. І давню хату серед мальовничої […]

Друзі, ми відкриваємо одразу декілька вакансій до господарської частини нашого музею!  Кого шукаємо?  🔸 Доглядача за тваринами 🔸 Двірника🔸Прибиральника службових приміщень🔸Кочегара  Що пропонуємо? 🔹Офіційне працевлаштування 🔹Стабільну заробітну плату🔹Гарантовану відпустку та лікарняні Тож якщо ви умієте і почуваєтесь в силі працювати руками, ми радо приймемо вас у музейну команду!  За деталями телефонуйте за номером +380 66 868 92 […]

Одним зі значущих досягнень Юрія Гошка було заснування Львівського скансену – Музею народної архітектури та побуту у Львові. «Труднощів при створенні музею було багато. Для відтворення всіх перевезених пам’яток потрібні були спеціальні лісоматеріали, сніпкова солома…

Гаряча вакансія в Львівському скансені! Розшукуємо людину, яка візьме на себе адміністративні процеси в музейному інформаційно-освітньому центрі та допомагатиме з організацією подій, за які люблять скансен наші відвідувачі! Заявки та рекомендації приймаємо до 28 липня! Що ми очікуємо від кандидата(тки)?: відмінні організаційні навички та здатність ефективно впоратися з великим обсягом інформації. високий рівень комунікативних навичок […]

У карпатському регіоні таке явище, як сокира, було широко поширене серед етнографічних груп українців — бойків, гуцулів, лемків, буковинців та інших етнічних груп регіону. Стосовно сокири, то серед перелічених етнографічних груп карпатського регіону України саме у гуцулів — топірець або бартка — є дуже шанованим знаряддям, оберегом та зброєю.