Автор: Глинюк Віта
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Свято Переполовення П’ятидесятниці і Рахманський Великдень
Церкви Східного обряду святкують празник Переполовення або Переділення,яке припадає на екватор Пасхального часу, тобто на 25 день між Великоднем іЗісланням Святого Духа. Переполовення обидва ці празники поєднує,виражаючи почесть їм обом. Свято Переполовення П’ятидесятниці завждивипадає у середу і має восьмиденне попразденство.Основою цього празника є фрагмент зі святого Євангелія, де сказано, що ІсусХристос в половині єврейського свята […]
Святі Безсрібники і Чудотворці Козьма і Дем’ян
Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Першого листопада українці вшановують святих безсрібників Козьму і Дем’яна.За церковними переказами вони були братами, які жили у ІІІ ст. і походили зАравії. Козьма і Дем’ян навчалися лікарської справи й стали талановитимилікарями. За свою роботу ніколи не брали жодної плати, лікуючи людейвідповідно до заповіді Христа: «Уздоровлюйте недужих, воскрешайтепомерлих, очищайте прокажених, виганяйте […]
Святвечірні страви
Максим Мазураканауковий співробітник відділу етнографії Свята вечеря є кульмінацією дня перед Різдвом. Важливою ознакою для неї є те, що вся сім’я має зібратися вдома. За народними віруваннями людина, яка не приїде на Святвечірню трапезу, ризикує «блукати по світу» протягом цілого року. На вечерю переважно господиня готує 12 страв. Часто це число пов’язують із кількістю місяців […]
Провідна неділя: поминальні звичаї українців
Заключним етапом Великодніх свят є наступна після Свята Воскресіння Христового неділя, яку називають Провідною. Назва пов’язана з давніми вірування про перебування душ померлих серед живих в цей святковий період. Згідно з уявленнями, які побутували на всій території України, душі предків в один з днів великоднього тижня (Чистийчетвер, Великодня субота, День Христового Воскресіння, Четвер на Світлому тижні) повертаються на землю і гостюють до […]
Преображення Господнє, або ж Яблучний Спас
Преображення Господнє (Спаса) – відзначається в християнстві як важливе свято, описане трьома євангелістами: Матвієм, Марком і Лукою. Ісус взяв трьох вибраних учнів: Петра, Якова та Івана на гору Фавор, де Він розмовляв з старозавітними пророками Мойсеєм та Іллею. Усіх їх осінила світла хмара, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я […]
Поминальні традиції Великодня
У західноукраїнській церковно-обрядовій традиції післявеликодній тиждень називають «Провідним» або «Поминальним». Основним обрядом була панахида та обхід могил процесією вірян зі священиком.
Пам’яті Архипа Данилюка
Сьогодні вшановуємо пам’ять великого натхненника музейної справи, одного із творців нашого Музею – Архипа Данилюка. Архип Григорович народився 13 березня 1941 року в селі Згорани, колишнього Любомльського району, Волинської області. Географ-краєзнавець за освітою, етнолог, музеолог, кандидат історичних наук і, без перебільшення, чи не найбільший популяризатор львівського скансену. У 1967 році він влаштувався на роботу до […]
Павло Жолтовський – український мистецтвознавець і культурний діяч
( 8 грудня 2024 р. – 120 р. з дня народження) Підготував: Босак Василь, науковий співробітник відділу етнографії Павло Миколайович Жолтовський (1904–1986) – український дослідник, педагог і культурний діяч, народився 8 грудня 1904 року (25 листопада за старим стилем) у селі Милятин Острозького повіту в родині сільського священика, настоятеля місцевої Свято-Дмитрівської церкви. Початкову освіту здобув […]
Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення»
2 серпня 2024 року в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (м.Коломия) відбулась Наукова конференція з міжнародною участю «Коломийська сіль галицьких князів: історія (не)забутої традиції. Історичний аспект та сьогодення» В ході конференції старша наукова співробітниця нашого музею М.Цимбровська представила своєнаукове дослідження присвячене пам’ятці дерев’яного народного будівництва 1886 року – солянійкриниці з с.Бабино […]
Музейна вакансія
Шукаємо господиню або господаря на музейний об’єкт! Вакансія музейного доглядача: Обов’язки: підтримка чистоти та створення затишку на одній із музейних садиб. Графік роботи: середа – неділя, повний робочий день: 10.00-18.00 (понеділок і вівторок – вихідні). Вимоги: дисциплінованість, господарський підхід у вирішенні поточних питань і найголовніше – бажання працювати.Офіційне працевлаштування. Отож якщо ви любите старовину, природу […]