МАГІЧНА ДІЯ ДЗВОНУ Дзвін, як один з найдревніших предметів матеріальної культури, привертає до себе увагу спеціалістів з багатьох галузей знань – музикознавців, металургів, фізиків, мистецтвознавців, істориків, етнографів. Дзвін за своїм походженням і символікою пов`язаний із християнським богослужінням, був привласнений традиційною культурою і зайняв чільне місце у слов`янській картині світу, перш за все, в таких її […]

Підготовка до Різдва: досвід минулих поколінь Впорядкування житла в українців колись відбувалося майже ритуалізовано –  чимало робіт належало виконати неодмінно. Кожен в сім’ї мав докластися до того, аби всюди було чисто і полагоджено, але найбільше про «порядки» дбала господиня – все вимивала, випирала, вибілювала. Її хата мала бути гарною (або й найгарнішою), а подвір’я – […]

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КАЗИМИРА ШЕПТИЦЬКОГО Казимир Шептицький здобув блискучу юридичну освіту. Його навчання в університетах Кракова, Мюнхена, Парижа та Відня увінчалося здобуттям у 1892 р. наукового ступеня «доктора обох прав» (світського та канонічного). Високий рівень освіти та статус в суспільстві, відкривали перед молодим графом Казимиром широкі можливості для успішної кар’єри. У 1900 р. Казимир Шептицький був […]

Сьогодні в Україні майже кожна присвячена музейній справі конференція є побудованою на тріаді проблем – «історія-виклики-перспективи». Чи це свідчить про неориґінальність мислення музейників, які формують панелі і дискусії лише у цій площині? Аж ніяк. Такий підхід, радше, демонструє чітке розуміння значущості музейної справи й глибоке усвідомлення головної місії музеїв: берегти, досліджувати, популяризувати. Сучасні суспільні реалії […]

    АРХАЇЧНИЙ ЖІНОЧИЙ ГОЛОВНИЙ УБІР З ЯВОРІВЩИНИ – УБРУС  Серед багаточисленної колекції жіночих головних уборів з Яворівщини: кибалок, очіпків, бавниць, різнотипів хусток – у фондосховищі Музею Львів-Скансену знаходяться два експонати з давньослов’янською назвою як «давня хустка-убрус». Вони придбані у 1986 році в с. Чулині, хутір Рулів та м. Яворів. Убруси прямокутної форми, відповідно з […]

ЦЕРКВА, З ЯКОЇ ВСЕ ПОЧАЛОСЯ  до 150-ліття від дня народження о. Климентія Шептицького Празник Різдва Івана Хрестителя, який святкуємо 7 липня, є датою освячення церкви Святої Премудрості Божої, яка стала «наріжним каменем» для започаткування Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького. Ця дерев`яна бойківська святиня була першим об`єктом львівського скансену, довкола якої […]

Великодня писанка – це унікальний витвір українського народу, мега-культурний символ України. Вона чи не найбільше серед всіх видів народного мистецтва конденсує в собі надзвичайне образно-символічне узагальнення і водночас є наочним втіленням одного з найстародавніших загально-людських уявлень про ідеальний світоустрій. Саме писанка позначена найвищим семіотичним статусом, саме в писанці максимально виражена знаковість і мінімально – утилітарність. […]

до 150-річчя від дня народження Отець Климентій Шептицький є проголошений блаженним Католицької Церкви. Тепер до нього можна звертатися в молитвах, малювати на іконах і захоплюватись його святим життям. Але яким Климентій Шептицький був у дитинстві, які риси характеру проявлялись, як проходили його дитячі роки і хто мав вплив на його формування? Про це можна найповніше […]

БЛАЖЕННИЙ СВЯЩЕНОМУЧЕНИК КЛИМЕНТІЙ ШЕПТИЦЬКИЙ 17.11.1869 – 01.05.1951 Граф, громадський і релігійний діяч, архімандрит, мученик за віру, блаженний Католицької Церкви та Праведник народів світу – всі ці титули належать непересічній особі Климентія Шептицького. Усі вони виражають різні грані життя і діяльності блаженного Климентія, вклад якого у розвиток Української Греко-Католицької Церкви і нашого народу потребує ще подальшого […]

Третім празником Різдвяних свят є Богоявлення або, як співаємо у коляді, Святе Водохреща. Традиційно напередодні свята і в сам день Богоявлення  у церкві освячують воду, на знак освячення води Ісусом Христом, який вступив у води Йордану. Освячена на Водохреща вода вважається цілющою і християни зберігають її протягом цілого року. По селах, як колись, так і […]