Друзі! Запрошуємо відвідати виставку робіт Євгена Лисика “Dramatis Personae”. Євген Лисик, як сценограф та головний художник Львівської опери (1967-1991), свою творчість показував на сценах театрів, однак за життя не мав жодної персональної виставки. Зараз маємо нагоду дізнатись про Лисика як творця інтимних драматичних образів.

Локація: костел зі с. Язлівчик (етно-сектор Львівщина)

На виставці “Dramatis Personae” представлені роботи, які відібрала донька художника Anna Lysyk та куратор виставки, керівник відділу науково-освітньої та виставкової роботи Музею Роман Зілінко. Кілька десятків графічних творів із сотень рисунків увійшли до виставки, задумом котрої є актуалізація сили мистецтва та його сенсів в часи війни. Це рисунки-рефлексії про пам’ять, про віру, і, в першу чергу, про людей. Вони умовно датуються 1960-1980-ми роками, виконані олівцями, тушшю і чорним вуглем на білому папері.

Простір костелу зі села Язлівчик наповниться темами та сюжетами які художник не зміг показати за свого життя, але котрі, на жаль, стали спільними для українців та водночас конкретними для багатьох з нас у часі втрат та надій.

“Храм, який колись був призначений для спільної молитви, потім довго стояв пусткою, й згодом опинився тут у Львові, зараз стане простором для нової молитовної дії – людської драми в Бозі, яку аскетичними лініями і чистими виразними образами творить Лисик: люди, які мовчать, кричать, страждають, радіють, мислять і мріють; людські постаті в танці, в праці; розп’яття, оплакування, вознесіння. Тут кожне обличчя, кожна фігура, і кожен присутній – це дійова особа, Dramatis Persona важлива і особлива у вічності, у Бозі.” – Марія Цимбаліста.

Проєкт реалізується у партнерстві з Iconart та Shum Art Gallery.

У час, коли Україна втрачає через війну цілі культурні установи, збереження даних у цифровому форматі стало одним з першочергових завдань для працівників музейних фондів. Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького долучився до проєкту Memory Savers UA, організований спільно з Центром цифрової історії та SUCHO – Saving Ukrainian Cultural Heritage Online.

В межах проєкту ми отримали необхідне для цифровізації фондів обладнання, а наші фахівці приєднались до освітньої програми у сфері музейної цифрової інвентаризації. Додатковою цінністю проєкту є те, що він залучає до роботи у Музеї вмотивовану молодь. Студент другого курсу Національного університету Львівська політехніка Кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства Інституту гуманітарних та соціальних наук Лев Левкун вивчає специфіку електронного обліку фондів та сканування документів і давніх книг, здобуваючи досвід внесення інвентарних даних у систему Museum-digital Ukraine. Зокрема, у нашому скансені, під керівництвом головного зберігача фондів Ruslan Siryy відскановано дві давні книги – Літургікон і Служебник.

Нові знання та цінна техніка в умілих руках відкривають широкі можливості для збереження, архівування і публікації музейних колекцій, їхнє представлення у громадському просторі міста та на онлайн платформах. Зараз у системі museum-digital близько 1000 музеїв з усього світу опублікували близько 1 мільйона об’єктів, в межах України опубліковано більше 3000 об’єктів від 20 інституцій.

Освітня частина програми Memory Savers відкрита для всіх колег з культурних інституцій, які бажають вдосконалити свої знання у сфері інвентаризації та цифровізації. Зареєструватися на участь у програмі можна за цим посиланням: https://bit.ly/memorysavers

Проєкт триває за підтримки EVZ Foundation

Починаємо тиждень гарною новиною! У Музеї з’явилася рибальська експозиція біля озера!

Тут можна побачити рибальські знаряддя, які були здавна поширені на території України, серед них — верші, ятір, рибальська сіть, а ще, звичайно ж, човен.

Рибальство — один з найдавніших та найпоширеніших видів народного промислу. Протягом довгого часу виробилися різноманітні способи та техніки лову риби. Сьогодні ми розповідаємо про деякі з них.

Серед пасток популярними у минулому були верші різних розмірів та форм. Плели їх з лози або з верби, деколи переплітаючи вербу з хмелем. Найчастіше верша складається з двох конусів: зовнішнього та внутрішнього. Другий — менших розмірів і знаходиться у середині першого, який має лійкоподібний вигляд. Вхідна частина пастки у різних регіонах називається по-різному: “горло” (Полісся), “сувершок” (Закарпаття), “устенок”, “серце” тощо. Довжина верші становила до 1 метра, зрідка більше. Цим знаряддям ловили переважно на мілководді річок, озер, боліт, у зарослих місцях, що підтверджує українське прислів’я: “Сміялася верша з болота, а ж сама у болоті”. Способів ловлі вершею декілька. Весною, в річках, знаряддя ставили проти ходу риби, а коли вода починала повертатися, то снасть розвертали, і та риба, яка намагалася повернутися назад, ловилася. Для кращої ловлі була поширена практика класти в пастку приманку чи обмазувати нею із середини. Наприклад, на Гуцульщині у вершу клали принаду для риби, а на Лемківщині змащували тістом. Вершею в Україні масово ловили рибу для власних потреб. Сьогодні це знаряддя використовують рідко. Це пов’язано з забороною законодавством (відноситься до браконьєрських снастей), а також із зменшенням кількості майстрів, які можуть вершу виплести.

Ще одним поширеним типом пасток були ятері — циліндричної форми сіті з кількома обручами. Найчастіше ятері складалися з двох сіток: кінець довшої сітки зав’язувався наглухо, другої — меншої, що була вставлена у першу, — мав вузький отвір, через який риба потрапляла і назад уже не могла вибратися. Інколи по боках ятера прикріплювались додаткові полотнища сіток (“ятір на крилах”), які спрямовували рибу до отвору. Ятері розставляли переважно на протоках мілких річок, а через деякий час з них діставали рибу (“трусили ятір”).

Широко використовували в минулому і сітчасті снасті різних видів, форм та розмірів: “тканиця” (“топтуха”), “ковбеша” (“ковбеня”), “хватка”, “сак”, “підсак”, “ситечко”, “нерет” та інші. Більшість із них збереглися в традиційних риболовних місцевостях України до наших днів.

Запрошуємо на прогулянку до Музею!

Запрошуємо зазирнути за лаштунки кропіткої праці працівників музейних фондів на виставці “Клаптики традиції”!

Виставку можна відвідати щодня крім понеділка та вівторка (з 10 00 до 18 00). Виставка триватиме орієнтовно до 15 червня
Локація: мала виставкова зала Музею (“в укритті”)
Вартість: за вхідними квитками (100/70 грн)

У малій виставковій залі можна побачити фрагменти вишиття зі збірки музею. Музейну колекцію зразків, укладену з дивом вцілілих взірців клаптиків вишивки, започаткував у 1970-ті роки Марко Юліанович Мандюк. Надихнувшись прикладом Музею етнографії, він заохотив працівників фондів залучати до колекції навіть найменші фрагменти вишивки. Нині зібрання налічує 74 монтовані аркуші та майже сотню окремих взірців. Їх збирали під час експедицій, приносили відвідувачі Музею.

До днів гуцульської культури ми окремо експонуємо чоловічі сорочки, зокрема взірці одягу повоєнного часу, досі маловідомі.

Гаївка у великому місті: презентація збірника

Друзі, запрошуємо до цікавої розмови: цього четверга ми презентуємо оновлений збірник “Гаївки: великодні співанки та забави”!

Де: Львівський центр туристичної інформації, вул. Руська, 20;
Коли: 18 00, четвер, 6 квітня;
Вхід безкоштовний

Якщо вам цікаво,
– як заохотити друзів пізнавати традиції?
– чи мають гаївки шанс пережити ХХІ століття?
– як популяризувати народні звичаї, не впадаючи у кітч?
– чи правда, що традиція живе лише у селах?

Приходьте поспілкуватися та послухати наших спеціальних гостей – етнолога, дослідника Юрка Пуківського та психотерапевтку і організаторку фольк заходів Оксану Стадницьку.

Крім того, тут можна буде познайомитися та поспівати разом з командою творців збірника: етномузикологинею Анною Черноус, дизайнеркою Богданою Давидюк та працівницями Львівського скансену, які озвучили співаник: Лесею Гарасим, Оксаною Омельчук, Наталею Попович, Яриною Бадік.

Готуємось до Великодня разом!

Зустрічаймо квітучу весну у скансені – окрім першоцвітів, що прикрашають наші стежки, у Музеї невдовзі розквітне барвистий мальований світ однієї з найяскравіших молодих художниць Галичини, Уляна Нищук, на авторській виставці сучасного сакрального мистецтва “Заквітчані”!

Запрошуємо на відкриття виставки у неділю, 2 квітня, о 15 00 у школі зі с. Бусовисько (біля головної галявини).

У своїх творах Уляна поєднує наївний народний іконопис з високою живописною культурою, яскравий колорит з монохромними композиціями, і графічним трактуванням. Улянині квіткові мотиви легко вказують на її захоплення народною іконою та мистецтвом, і водночас є сучасними та актуальними. Назва “Заквітчані” якнайкраще об’єднує різні за часом і технікою виконання твори, що тут представлені.

Уляна Нищук – львів’янка, у 2004 закінчила навчання у Львівському коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша на кафедрі промислової графіки. У 2014 закінчила Львівську національну академію мистецтв, кафедра монументального живопису. До особистих мистецьких інтересів належать станкове, монументальне та сакральне малярство, філософія мистецтва, дослідження етнічної культури.

Запрошуємо!

Запрошуємо готуватися до Великодня разом з нами!

Ми підготували для вас чимало цікавих заходів та майстерок, а сьогодні анонсуємо першу з них – традиційний майстерклас додому “Писанка з Львівського скансену”!

Писанкарство – один із найдавніших видів народного мистецтва. Зараз писанка – невід’ємний елемент традиційного святкування Великодня та один із культурних символів України. У нашій подарунковій коробочці є все, що потрібно, щоб навчитися створювати власні писанки.

У цей комплект ми вклали:
видуте яйце (1),
писачок з дротиком для пробивання отвору (1),
надфіль та шприц для видування сирого яйця (1),
писачок “крапля” (2),
віск (2),
свічечку (1),
барвники (5),
підставку-колечко (1),
крафт-коробочку (1)
та наші найщиріші вітання зі світлим святом Великодня з вірою у відродження України!

Вартість 1 (однієї) коробочки – 400 грн.

Для того, щоб придбати подарункову коробочку “Писанка з Львівського скансену”, просимо заповнити форму та оплатити замовлення за посиланням: https://forms.gle/faRwj3H9E7JFPgQz7

Після надходження оплати наші працівники зв’яжуться з вами якомога швидше (у робочий час).

У рамках проєкту “Майстеркласи додому” ми пропонуємо адаптовані версії майстерок, які відбуваються в Музеї. Ми старанно підбираємо необхідні інструменти та якісні матеріали, складаємо детальні інструкції, щоб процес творення був приємний, а виріб вдалий і близький вашому серцю.

Дякуємо, що ви з нами і підтримуєте нашу діяльність!

Друзі, ми долучаємося до акції міських закладів культури “Наповнення”! Наповни банк крові — наповнюйся культурою! Запрошуємо приєднуватися!

“Наповнення” – акція від закладів культури Львова, що пропонує безплатне відвідування вистав, виставок, концертів і екскурсій у подяку за донорство крові для військових.

* За флаєром “Наповнення” до скансену може безкоштовно зайти до 4 осіб – власне донор, та троє супроводжуючих: родина чи друзі;
* До кожного флаєра ми даруємо донору друковане видання музею: збірник народних ліричних пісень про кохання “Голуб на черешні”!

Як взяти участь

– Уважно прочитайте абсолютні і тимчасові протипоказання до донорства крові та переконайтесь, що Вам можна здавати кров. За декілька днів перед донацією важливо дотримуватись певних правил харчування. Усі умови читайте на donor.ua/pages/category/

– Завітайте у Міський банк крові Першого медичного об’єднання Львова за адресою Миколайчука, 9. Для кровоздачі донорам потрібно мати з собою паспорт та ідентифікаційний код (якщо у Вас ID-картка — то довідку про місце реєстрації). Забір крові відбувається за попереднім записом. Телефонувати: +38 (066) 018 09 19 або +38 (067) 118 09 19

– Опісля донації волонтери на локації вручать Вам флаєр «НАПОВНЕННЯ» і Ви зможете обрати із переліку заклад культури і подію, яку хочете відвідати. Одна донація — один флаєр. У залежності від події, флаєр може передбачати відвідування більше, ніж однієї особи. На флаєрі волонтер вказує обрану дату і подію і надалі це — Ваш вхідний квиток на подію.

При відвідуванні обраного заходу обов’язково пред’явіть флаєр «НАПОВНЕННЯ».

«Наповнення» є ініціативою Інститут стратегії культури, що втілюється спільно зі Львівська міська рада, Перше медичне об’єднання Львова та міськими інституціями культури.

Наповнюйтеся культурою і розкажіть про акцію друзям!

Хата 1792 року

Друзі, ми запрошуємо малечу на щотижневі зустрічі для дітей “Котилася торба”! Зустрінемося вже у цей четвер, 26 січня!

Щочетверга діти знайомляться з народними звичаями та традиціями, досліджують побут наших предків та вчаться ремесел на майстерках від музейних майстрів!

Запрошуємо досліджувати рідну культуру разом з нами!
Де: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Для кого: діти 6-9 років
Коли: кожен четвер впродовж року
Час: 15 00 – 17 00
Вартість: 150 грн / зустріч (для дітей ВПО 100 грн / зустріч)
Місячний абонемент: 500 грн / 4 зустрічі (для дітей ВПО – вартість узгоджується з адміністрацією)
Кількість дітей у групі: 10-15 дітей
Реєстрація: https://forms.gle/sUggDXCLYiRiciSR8

Все буде Україна!

Різдвяна зірка є справжнім символом зимових свят. Усі чекають сяйва першої зорі, щоб сісти до святовечірнього столу, і кожен намагається побачити її першим, адже кажуть, що це віщує щасливу долю.

Ми оголошуємо передпродаж святкової майстерки додому, з якою кожен зможе створити власну родинну зірку для радісної коляди чи веселого вертепу. До перших 50 оплачених замовлень увійде особливий крафтовий подарунок-сюрприз від Музею!

Для того, щоб придбати подарункову коробочку “Різдвяна зірка”, просимо заповнити форму.

Перша партія різдвяних зірок поїде до ваших домівок з 15 грудня. Ми просимо поставитися з розумінням до можливих затримок у відправленні (зокрема через проблеми з світлом та інтернет-зв’язком), проте докладемо усіх зусиль, щоб ви отримали подарункові майстерки якнайшвидше!

Вартість 1 (однієї) коробочки – 400 грн.
Комплект містить:
Дерев’яну зірку,
Фарби акрилові для декорування,
Пензлик,
Нитки для виготовлення кутасиків,
Детальну інструкцію до майстерки.

Бажаємо веселих свят!