Категорія: Наука
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
“ІСТОРІЮ, ЗАКЛАДЕНУ В ПРОСТОРІ, НЕ ПЕРЕКРИЧАТИ – З НЕЮ МОЖНА ЛИШЕ СПІВІСНУВАТИ”, – арт-балачка з Оленою Турянською
Проєкт Олени Турянської “За образом і подобою” відкрився у Львівському скансені у Страсну п’ятницю 2025 року, він привернув увагу відвідувачів і став ще одним творчим експериментом куратора Романа Зілінка у костелі зі с. Язлівчика. Інсталяція з білосніжних полотен, що нагадують чи то плащаницю, чи то хоругви, а чи лікарняні ноші, і рисунки, які наче й […]
Біля витоків Львівського скансену: Юрій Григорович Гошко (1917-2004 рр.)
Босак Василь,науковий співробітник відділу етнографії Гошко Юрій народився 28 квітня 1917 року в селі Старичі,розташованому в Яворівському районі Львівської області. Походив ізбідної сім’ї, котра мала лише півтора гектари поля. Заробляла родинапереважно на сезонних промислах: праця на панській каменоломні,заготівля деревини на тартаку у Немирові, збір грибів та ягід, рибальство.Любов до природи професор Гошко зберіг протягом усього […]
ГЛИНА, КОНИКИ І МАМИНА ПЕДАГОГІКА: арт-балачка з Мар’яною Мотикою
Розмова про Гавареччину та нову виставку Мар’яни Мотики – художниці і керамістки, доньки відомих митців Ярослава і Ярослави Мотик.
Свято Переполовення П’ятидесятниці і Рахманський Великдень
Церкви Східного обряду святкують празник Переполовення або Переділення,яке припадає на екватор Пасхального часу, тобто на 25 день між Великоднем іЗісланням Святого Духа. Переполовення обидва ці празники поєднує,виражаючи почесть їм обом. Свято Переполовення П’ятидесятниці завждивипадає у середу і має восьмиденне попразденство.Основою цього празника є фрагмент зі святого Євангелія, де сказано, що ІсусХристос в половині єврейського свята […]
Поминальні традиції Великодня
підготував: науковий співробітник сектору архітектури, відділ етнографії Босак Василь. Свято Христового Воскресіння символізує перемогу життя над смертю. У ці святкові дні українці не лише збиралися у сімейному колі, а й згадували своїх померлих родичів, вшановуючи їхню пам’ять. Поминальна обрядовість на Великдень у різних етнографічних регіонах України має як спільні елементи, так і локальні особливості. У […]
«Волочебні» великодні звичаї
Одним з давніх великодніх звичаїв є «волочебний» чи «волочільний» звичай, який походить ще з дохристиянських часів. Це був святковий обхід в перші дні Великодня з привітаннями та хвалебними піснями весні. З часом, під впливом Церкви, цей звичай набрав християнського характеру. Тоді «волочебні» обходи почали робити на другий-третій день Великодня з «дорою», тобто свяченим, співаючи величальні пісні […]
МАҐЕЛЬ ЧИ МАҐЛІВНИЦЯ? ПРАСУВАЛЬНІ МАШИНИ, ЩО ЗНИКЛИ З ДОМАШНЬОГО ПОБУТУ
Маґель, як проста дошка для холодного розгладжування тканин, відомий в Норвегії з ХV ст. Проте сьогодні мова не про прості прасувальні дошки (відомі також як рубель, маґельни́ця, маґільни́ця, маґлівни́ця), а про досягнення промислового прогресу – прасувальні механічні машини.
Свято Стрітення Господнього
Підготував:Босак Василь,науковий співробітник відділу етнографії Стрітення Господнє, або просто Стрітення, також відоме як Принесення до Храму є християнським святом, яке відзначається на згадку про принесення немовляти Ісуса Христа до Єрусалимського храму його батьками. Ця подія відбулася на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання Христового. Святкування припадає на 2 лютого (за старим […]
Традиція посівання
На 1 січня тепер крім Нового року припадає ще й християнське свято Василія Великого. Із цією датою у народній традиції був пов’язаний обряд посівання – обхід хлопчиками-посівальниками осель родичів, знайомих чи й просто сусідів із символічним обсіванням зерном.
«Нині Мелані, завтра Василя…»
Вечір перед Новим роком називали «Щедрим вечором». У церковному календарі цей день присвячений преподобній Меланії Римлянці. День святої Меланії (31 грудня) завершує старий рік, а день святого Василя (1 січня) відкриває Новий рік.