Категорія: Наука
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Осінній автентичний одяг (сардаки) у колекції музею
Сардак — стародавній верхній одяг із домотканого валяного сукна, прямоспинного крою, також є зразки зі вставними бічними клинами (вусами), оздоблений шнурами з вовняних кольорових або однотонних із сукном (космацькі чорні сардаки) ниток.
Різдвяний піст Пилипівка
Різдвяний піст розпочинається 15 листопада, а закінчується в ніч перед Різдвом 24 грудня, триває сорок днів і тому називається Чотиридесятницею, як і піст перед Великоднем.
Граф Казимир Шептицький – фундатор церкви в с. Дев’ятники
17 листопада – День народження блаженного о. Климентія Шептицького (граф Казимир Шептицький). Про нього в переважній більшості говорять як про авторитетного церковного діяча чи блискучого політика і господарника. Проте сьогодні хочемо висвітлити менш знаний аспект його діяльності, а саме – меценатство.
Вітряні млини в Україні
Марта Цимбровськастарший науковий співробітник відділу етнографії Млинарство в Україні має тривалу історію. Відомості про водяні млини походять із часів Київської Русі. Вітрові млини з’явилися на території України пізніше, ніж водяні, і отримали максимальне поширення у XVIII–XIX століттях. Вітряки будували обабіч доріг, у полі чи на пагорбах за селом, поодиноко чи групами, інколи по кілька десятків […]
Традиційні хліб, борошняні і круп’яні страви українців Карпат
Значне місце у харчуванні карпатських українців займали хліб і різні страви з борошна. В гірських селах із покоління в покоління передавалось шанобливе ставлення до хліба. Якщо він падав на землю, його піднімали й цілували. Паляниця хліба завжди лежала на столі. Це, за словами жителів гірських сіл, робилося для того, щоб «хліб нас не залишав, заким будемо жити».
ІІІ Міжнародний форум музеїв просто неба
20-21 жовтня Львівський скансен приймав ІІІ Міжнародний форум музеїв просто неба. У центрі уваги учасників була діяльність скансенів у сучасних умовах: як не лише виживати, а й розвиватися під час війни, які рішення та інновації впроваджувати вже сьогодні, а також де знаходити ресурси для втілення своїх музейних мрій. І поки враження від дискусій та обговорень […]
Польсько-українське сусідство в етнографічному вимірі
8-9 жовтня наші колеги взяли участь у науковій конференції «Польсько-українське сусідство в етнографічному вимірі», що відбулася в Музеї народної культури в Кольбушовій та Комплексі церковних споруд у Радружі (Польща). Наш музей представили заступник директора з наукової роботи Сергій Ципишев із доповіддю «Жниварська звичаєвість та вірування української частини Західного Полісся» та старший науковий співробітник відділу етнографії […]
СКУЛЬПТОР І ЛІКАР: АРТ-БАЛАЧКА НА БАМБЕТЛІ ПРО ДВА МИСТЕЦТВА РУСТАМА ЖУРАЄВА
Виставка Рустама Жураєва “Першообрази” відкрилася у виставковій залі “В укритті” 12 липня 2026 року. Тоді майже шістдесят скульптур, зібрані в одному просторі, розпочали діалог із відвідувачем на тему віри й релігії, історії, культурної пам’яті. Багатьох із нас вразив факт, що автор загалом працює з каменем відносно короткий час: до 2022 року, приміром, львів’яни знали Рустама […]
«Середня освіта та шкільне приладдя в Галичині періоду кін. ХІХ поч. ХХ століття»
Навчання у школі в Галичині періоду другої половини ХІХ, початку ХХ сторіччя було не простим випробуванням, особливо, для українського школяра.
Кам’яні хрести з с. Демні
Символіка хреста як знаку перемоги і надії на життя вічне посприяла тому, що християни почали встановлювати хрести на могилах померлих. Такі намогильні хрести виготовлялися як з дерева, так і з каменю.