Категорія: Наука
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Якою була територія Скансену сто років тому?
Підготував старший науковий співробітник сектору архітектури Василь Босак Територія сучасного музею просто неба «Шевченківський гай» — або, за аналогією до європейських традицій, Скансену — становить не лише сукупність архітектурно-етнографічних пам’яток, але й унікальний природний ландшафт, який сам по собі є важливою складовою історико-культурної спадщини Львова. Місцевість, на якій розташований музей, відіграла визначальну роль як у передумовах […]
Святі Безсрібники і Чудотворці Козьма і Дем’ян
Уляна Трачнауковий співробітник відділу етнографії Першого листопада українці вшановують святих безсрібників Козьму і Дем’яна.За церковними переказами вони були братами, які жили у ІІІ ст. і походили зАравії. Козьма і Дем’ян навчалися лікарської справи й стали талановитимилікарями. За свою роботу ніколи не брали жодної плати, лікуючи людейвідповідно до заповіді Христа: «Уздоровлюйте недужих, воскрешайтепомерлих, очищайте прокажених, виганяйте […]
ВІД ЕКСПЕДИЦІЇ ДО ЕКСПОЗИЦІЇ АБО ПРО ЩО ГОВОРИТЬ РОВЕР НА ШКІЛЬНОМУ ҐАНКУ: арт-балачка зі Святославом Фотом
На початку вересня у Львівському скансені відкрилася виставка “Художник в експедиції”, на якій презентовано графічні роботи Святослава Фота, створені під час музейних дослідницьких виїздів “у поле”. Святослав – головний художник Музею, який зараз займається оформленням інтер’єрів архітектурних пам’яток. Там, де доклалася його рука, чи то пак – його емоція, маємо живу експозицію зі своєю особливою […]
Вітрові млини на Лемківщині
Коли кажемо вітряк, то в нашій уяві вимальовується велична споруда з крилами, що розташована на відкритій місцевості та домінує в місцевому ландшафті. Вітрові млини з’явилися пізніше від водяних, як новий вищий щабель розвитку млинарської техніки.
Памяткоохоронна діяльність у Галичині під час Першої світової війни: візії та перешкоди
Перша світова війна стала серйозним викликом для охорони культурної спадщини в Галичині. Особливо руйнівними виявилися наслідки російської окупації краю (вересень 1914 – червень 1915).
Приходьте сьогодні до нас — будемо «комина женити!»
1 вересня у народному календарі відзначається день Семена, який ознаменовував закінчення літа та прихід осені, був початком змін у життєдіяльності людини.
«Топірець» — атрибут захисту та традицій бойків і гуцулів
У карпатському регіоні таке явище, як сокира, було широко поширене серед етнографічних груп українців — бойків, гуцулів, лемків, буковинців та інших етнічних груп регіону. Стосовно сокири, то серед перелічених етнографічних груп карпатського регіону України саме у гуцулів — топірець або бартка — є дуже шанованим знаряддям, оберегом та зброєю.
“ІСТОРІЮ, ЗАКЛАДЕНУ В ПРОСТОРІ, НЕ ПЕРЕКРИЧАТИ – З НЕЮ МОЖНА ЛИШЕ СПІВІСНУВАТИ”, – арт-балачка з Оленою Турянською
Проєкт Олени Турянської “За образом і подобою” відкрився у Львівському скансені у Страсну п’ятницю 2025 року, він привернув увагу відвідувачів і став ще одним творчим експериментом куратора Романа Зілінка у костелі зі с. Язлівчика. Інсталяція з білосніжних полотен, що нагадують чи то плащаницю, чи то хоругви, а чи лікарняні ноші, і рисунки, які наче й […]
Біля витоків Львівського скансену: Юрій Григорович Гошко (1917-2004 рр.)
Одним зі значущих досягнень Юрія Гошка було заснування Львівського скансену – Музею народної архітектури та побуту у Львові. «Труднощів при створенні музею було багато. Для відтворення всіх перевезених пам’яток потрібні були спеціальні лісоматеріали, сніпкова солома…
ГЛИНА, КОНИКИ І МАМИНА ПЕДАГОГІКА: арт-балачка з Мар’яною Мотикою
Розмова про Гавареччину та нову виставку Мар’яни Мотики – художниці і керамістки, доньки відомих митців Ярослава і Ярослави Мотик.