Категорія: Публікації
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
«Топірець» — атрибут захисту та традицій бойків і гуцулів
У карпатському регіоні таке явище, як сокира, було широко поширене серед етнографічних груп українців — бойків, гуцулів, лемків, буковинців та інших етнічних груп регіону. Стосовно сокири, то серед перелічених етнографічних груп карпатського регіону України саме у гуцулів — топірець або бартка — є дуже шанованим знаряддям, оберегом та зброєю.
“ІСТОРІЮ, ЗАКЛАДЕНУ В ПРОСТОРІ, НЕ ПЕРЕКРИЧАТИ – З НЕЮ МОЖНА ЛИШЕ СПІВІСНУВАТИ”, – арт-балачка з Оленою Турянською
Проєкт Олени Турянської “За образом і подобою” відкрився у Львівському скансені у Страсну п’ятницю 2025 року, він привернув увагу відвідувачів і став ще одним творчим експериментом куратора Романа Зілінка у костелі зі с. Язлівчика. Інсталяція з білосніжних полотен, що нагадують чи то плащаницю, чи то хоругви, а чи лікарняні ноші, і рисунки, які наче й […]
Біля витоків Львівського скансену: Юрій Григорович Гошко (1917-2004 рр.)
Одним зі значущих досягнень Юрія Гошка було заснування Львівського скансену – Музею народної архітектури та побуту у Львові. «Труднощів при створенні музею було багато. Для відтворення всіх перевезених пам’яток потрібні були спеціальні лісоматеріали, сніпкова солома…
ГЛИНА, КОНИКИ І МАМИНА ПЕДАГОГІКА: арт-балачка з Мар’яною Мотикою
Розмова про Гавареччину та нову виставку Мар’яни Мотики – художниці і керамістки, доньки відомих митців Ярослава і Ярослави Мотик.
Свято Переполовення П’ятидесятниці і Рахманський Великдень
Церкви Східного обряду святкують празник Переполовення або Переділення,яке припадає на екватор Пасхального часу, тобто на 25 день між Великоднем іЗісланням Святого Духа. Переполовення обидва ці празники поєднує,виражаючи почесть їм обом. Свято Переполовення П’ятидесятниці завждивипадає у середу і має восьмиденне попразденство.Основою цього празника є фрагмент зі святого Євангелія, де сказано, що ІсусХристос в половині єврейського свята […]
Поминальні традиції Великодня
У західноукраїнській церковно-обрядовій традиції післявеликодній тиждень називають «Провідним» або «Поминальним». Основним обрядом була панахида та обхід могил процесією вірян зі священиком.
«Волочебні» великодні звичаї
Одним з давніх великодніх звичаїв є «волочебний» чи «волочільний» звичай, який походить ще з дохристиянських часів. Це був святковий обхід в перші дні Великодня з привітаннями та хвалебними піснями весні. З часом, під впливом Церкви, цей звичай набрав християнського характеру. Тоді «волочебні» обходи почали робити на другий-третій день Великодня з «дорою», тобто свяченим, співаючи величальні пісні […]
МАҐЕЛЬ ЧИ МАҐЛІВНИЦЯ? ПРАСУВАЛЬНІ МАШИНИ, ЩО ЗНИКЛИ З ДОМАШНЬОГО ПОБУТУ
Маґель, як проста дошка для холодного розгладжування тканин, відомий в Норвегії з ХV ст. Проте сьогодні мова не про прості прасувальні дошки (відомі також як рубель, маґельни́ця, маґільни́ця, маґлівни́ця), а про досягнення промислового прогресу – прасувальні механічні машини.
Свято Стрітення Господнього
Підготував:Босак Василь,науковий співробітник відділу етнографії Стрітення Господнє, або просто Стрітення, також відоме як Принесення до Храму є християнським святом, яке відзначається на згадку про принесення немовляти Ісуса Христа до Єрусалимського храму його батьками. Ця подія відбулася на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання Христового. Святкування припадає на 2 лютого (за старим […]
Традиція посівання
На 1 січня тепер крім Нового року припадає ще й християнське свято Василія Великого. Із цією датою у народній традиції був пов’язаний обряд посівання – обхід хлопчиками-посівальниками осель родичів, знайомих чи й просто сусідів із символічним обсіванням зерном.