Собітка (субітка, собаня, сабаня) – це спеціальне вогнище, яке дотепер запалюють у день Різдва Івана Предтечі (“на Івана”) на теренах Лемківщини, Бойківщини, Надсяння. Також собіткою називають весь процес святкування того дня – гощення, паління вогню, забави тощо. Назагал народні звичаї і святкування на Івана в Україні перегукуються із європейською традицією відзначення днів літнього сонцестояння – […]

Свято Трійці (Зіслання Святого Духа або П’ятидесятниця) завершує Великодній цикл свят.  Християнство перейняло празники П’ятидесятниці та Пасхи зі Старого Заповіту. В Старому Заповіті П’ятидесятниця первісно була святом жнив та перших плодів, а пізніше  – надання Божого Закону на горі Синай на 50-ий день виходу ізраїльського народу з Єгипту. Для християн це одне з найбільших і […]

Празник Господнього Вознесіння, або Вшестя, – це один з великих Господніх празників, що звеличує подію Христового Вознесення на небо, після Його сорокаденного перебування на землі по Воскресінні. Христос вознісся на небо і засів по правиці Отця, щоб зіслати нам Утішителя – Святого Духа, та щоб «приготовити нам місце» у небі, разом з Ним. Вшестя завжди […]

Етномузикознавиця Анна Черноус створила інтерактивний маршрут об’єктами архітектурної спадщини, завдяки якому відвідувачі Львівського скансену зможуть не лише побачити пам’ятки народного будівництва, але й почути пісні, характерні для регіонів, звідки походять будівлі.

Заключним етапом Великодніх свят є наступна після Свята Воскресіння Христового неділя, яку називають Провідною. Назва пов’язана з давніми вірування про перебування душ померлих серед живих в цей святковий період. Згідно з уявленнями, які побутували на всій території України, душі предків в один з днів великоднього тижня (Чистийчетвер, Великодня субота, День Христового Воскресіння, Четвер на Світлому тижні) повертаються на землю і гостюють до […]

Важливою складовою святкування Великодня в Україні є обрядові співи та забави, спеціально приурочені до цього свята. На Галичині таким центральним весняним жанром є гаївки – пісенно-ігрові твори, які походять ще з дохристиянських часів. Гаївки переважно співають в часі Великодня – неділя, понеділок, вівторок і на Провідну неділю. Хоча зрідка трапляється, що вони тривають впродовж усієї […]

Чистим, Страсним, або Білим  українці називають четвер перед святом Великодня. Цей день вважався основним у передсвяткових приготуваннях людей і господарства. Як стверджують науковці, народні вірування про чистоту та звичаї прибирати цього дня сягають ще давньослов’янських часів і пов’язані з початком нового річного циклу (раніше починався у березні). В українських сім’ях існував звичай очищення людини від […]

Вербна неділя – це остання неділя перед Великоднем. Її ще називають «Квітною», «Шутковою», а у римо-католиків – «Пальмовою» неділею. На цю неділю припадає одне з найбільших християнських свят – Славний в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Євангельський опис цієї події розповідає, що мешканці Єрусалиму урочисто зустрічали Ісуса, який в’їжджав до їхнього міста, стелячи перед ним свій одяг і пальмове гілля. […]

День великомученика Юрія Переможця (з переходом на новоюліанський календар у 2023 році відзначається 23 квітня, раніше – 6 травня) є одним із ключових календарних свят в українців. Достовірних відомостей про життя святого збереглося мало. До наших днів дійшла інформація про те, що святий Юрій був військовим трибуном одного з легіонів Римської імперії. Проживав в малоазійській […]

Йордан або Водохреще (Водосвяття, Водощі, Водохрища, Ордан та ін.) – це народні назви свята Хрещення Господнього 6 (19) січня, коли Іван Хреститель охрестив Ісуса у ріці Йордан. Напередодні Йордану сім’я готувалась до святкової вечері, подібної на різдвяну, тож її ще називали другим Святим вечором. Ґаздиня обов’язково позначала чотири стіни хати хрестиками: могла їх робити з […]