Зразок сторінки
вперше проведено у жовтні 2017 року
«День Гарбуза» – запальне та яскраве осіннє свято, чудова нагода дізнатися про цінні та цілющі властивості легендарної городини.
поласувати гарбузовими смаколиками, познайомитися із кулінарними новинками страв із гарбуза та випробувати свою інтелектуальну та богатирську силу, взяти участь у драйв –змаганнях, помилуватись осінніми барвами і просто… приємно провести час.
Яскрава програма у рідних традиціях: ярмарок від львівських фермерів, дегустація гарбузових страв, гарбузові турніри, перегони, козацькі забави, осінні композиції та фотозони від професійних флористів та юних дизайнерів.
Святкування Дня незалежності УкраїниЩороку, 24 серпня
У цей день Музей широко відчиняє свою браму військовим!
Згадати полеглих за Незалежність у всі часи усіх визвольних змагань, віддати шану воїнам, котрі сьогодні боронять незалежність України, висловити вдячність за відважність, героїзм – це святий обов’язок кожного українця! Останні роки, у часі воєнного конфлікту, це свято набуло особливої гострої необхідності.
Природа, історико-культурна спадщина, естетика музею творять особливе місце, своєрідну релакс-зону для воїнів, для відновлення їх сил, можливості родинного відпочинку і творчості.
Цим святом нагадуємо усім і собі, що ціна незалежності аж надто висока. Маємо єднатися і бути пильними!
У рамках проекту «Ніч у музеї», проводиться з 2014 року
“Святий Петре, Святий Павле
Ходіть до нас петрувати
Сир та масло поїдати”
Ніч творить у музеї особливу таємничість, у якій давні забуті легенди та звичаї оживають, а відвідувачі стають їхніми безпосередніми учасниками.
Потрапивши на територію скансену, Ви зможете перенестися у далеке минуле наших предків та відчути на собі їх світогляд, магію та звичаї.
Запрошуємо:
пройти стежками музею до церкви Св. Михаїла (пам’ятка народної архітектури ХІХ ст.), та дізнатися про апостолів Петра і Павла та особливості петрівського посту;
відвідати хату музиканта, де у супроводі давніх інструментів є можливість поспівати жартівливих пісень — петрівочок;
дівчатам — завітати на «прочухрини»: чесання вовни, валяння коралів, веселі посиденьки зі співами та користю;
хлопцям — пізнати давнє ремесло «бондарство» та пов’язані з ним звичаї і легенди;
зустрітися із таємничим «щезником» і його підступною гостинністю;
виготовити масло давнім способом та посмакувати ним;
потрапити на озеро, сповнене чарами купальської ночі, та зробити світлину в романтичній фотозоні;
іменинникам — прийняти святкові вітання;
стати учасником «Петрування» — колоритної забави з музиками, автентичними танцями, обрядовим частуванням із «чимось» для гумору.
започаткований у 2014 році
З нагоди Дня захисту дітей у Музеї традиційно відбувається Всеукраїнський дитячий театральний фестиваль «Казка у гаю». Фестиваль є потіхою для найменших шанувальників музею, можливістю для родинного відпочинку, бажаною зустріччю із улюбленими казковими персонажами у музею просто неба. Експозиція музею – старі дерев’яні хати, призьби, тини , перелази – є чудовими декораціями для відтворення казок та мотивацією для творчості юних акторів.
Формат фестивалю передбачає поєднання конкурсного показу театральних вистав (щороку беруть участь 10 колективі із різних міст України) та велику розважальну програма із залученням чисельних творчих студій та найрізноманітніших майстер-класів. За роки свого існування фестиваль встиг отримати тисячі друзів та шанувальників.
відбуваються щорічно у Великодній період з 2004 року
З усіх великих свят українців найбільш урочистий і радісний – це Світлий Празник Христового Воскресіння. Для львів’ян Музей став улюбленим місцем святкування Великодня . Програма свята повниться духовним змістом та красою українських традицій. З року в рік на музейних галявинах водять гаївки та бавляться у традиційні народні великодні забави. Гаївки у музеї мають свою історію.
Із відновленням Української державності, на Великдень , Товариство Лева та ініціативна молодь започаткували у музеї традицію великодніх забав гаївок. Тисячі львів’ян та гостей міста спраглі українського- свого захоплювалися цим величним дійством. Та з роками ця форма святкування у музеї почала пригасати. У 2004 році, завдяки науковим співробітникам музею, традиція водіння біля церкви гаївок та великодніх забав отримала нове творче дихання і окреслилася у Фестини «Велика гаївка» ( з 2013 року назву було змінено на «Великдень у гаю»)
Фестини охоплюють три дні свят з програмою, що базується на етнографічному матеріалі:
• Традиційні дитячі розваги на галявині «Вербові котики».
• Забави на «Дівочій галявині» зокрема конкурс «Писанка для милого».
• Парубоцькі забави з молодіжними організаціями.
• Гаївки та веснянки фольклорних колективів, творчих гуртів міста.
• Великодні дарунки (крашанки) відвідувачам, окроплення цілющою водою львівськими панночками.
• Волочебний обряд та риндзювання.
• Спільна гаївка «Кривий танець» якою проходять відвідувачі музею.
Головна подія свята — великодня гаївка-флешмоб «Алеєю благословення» у якій об’єднуються понад 1000 осіб.
У фестинах «Великдень у гаю» висвітлюється глибокий духовний зміст Христового воскресіння, багатство народних традицій, як підтвердження величі української культури.
започатковане у 2015 році, час проведення ̶̶ березень
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Одним із найдавніших звичаїв нашого народу є зустріч весни. Після довгої зими, весну починали закликати з 9 березня, (свято Сорочини), під час якого випікали пташок-жайворонків, з якими дітки вибігали на вулицю та « закликали весну».
Музей, продовжуючи традиції , запрошує поринути у світ давніх звичаїв та забав весняного циклу. Захід поєднує: обрядове дійство, ігрову програму, ряд майстер-класів з виготовлення та випікання пташок, вісників весни.
відбувається щорічно у лютому з 2016 року
Захід дає можливість дізнатися про особливості свята Стрітення та безпосередньо доторкнутись до давньої колоритної традиції українців Стрітення – завершальне свято різдвяного циклу, головним атрибутом якого є свічка..
Цикл етнографічних уроків, у яких передбаченні майстер-класи із виготовлення та декорування Стрітенської свічки.
відбувається щорічно 8 січня з 2006 року
Фестиваль «Спалах різдвяної звізди», ідея якого народилась і була втілена співробітниками Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького став одним із видовищних та яскравих різдвяних заходів міста Львова.
Виготовляти звізди, долучатися до «Ходи звіздарів» стало доброю традицією міста. Щороку нові зірки поповнюють зіркову колекцію, спалахуючи новим змістом, новими ідеями.
Сотні львів’ян та туристів охочі пройтися у сяйві різдвяних красунь аби прославити Народженого тож і Вас запрошуємо!
Хочете дізнатися, як це: працювати в найбільшому Музеї міста і водночас кожен ранок іти на роботу в село? Львівський скансен розкриває свої секрети і вперше за 50 років розкаже, чим насправді живе музей просто неба. Нові епізоди – щовівторка і щочетверга.
Довідатися, який стосунок до скансену має Тарас Шевченко, чому реставрувати стару хату дорожче, ніж зробити ремонт у новобудові та що ж робить традиційне село посеред Львова, можна у подкасті від Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
У 10 випусках працівники скансену розповідатимуть історію Музею, у яку міцно вплетені їхні особисті історії, досягнення та переживання. Кожен подкаст – це 30-хвилинна розмова з вузькоспеціалізованим музейним фахівцем.
Подкасти можна слухати на сторінці Львівського скансену у YouTube та на сервісі Google Podcasts, Podcaster.in.ua. Невдовзі він з’явиться також на APPLE Podcasts.
Новий випуск – кожен вівторок і четвер.
Запис здійснено у співпраці з студією звукозапису “Golka Records”.
У неділю, 7 листопада, відбулась онлайн-лекція Надії Боренько “Гуцульські кахлі і декоративний фаянс: що спільного?”
Лекція відбулась у рамках вистаки-розповіді «50 історій Львівського скансену» , яка присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Символічно, що Надія Боренько, наша наукова співробітниця науково-фондового відділу , також відзначає свій 50-й рік роботи у Музеї, адже працює тут з 1971 року та власноруч зібрала велику частину фондів.
Переглянути запис лекції:
https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=272&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F1971MNAP%2Fvideos%2F1243887796096558%2F&show_text=false&width=600&t=0
Довідка:
Боренько Надія Василівна
представниця музеєзнавчої й етнографічної керамології,
23.05.1949 р.н., Львів; закінчила відділення української філології філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1971); працювала лаборантом (з 1971), реставратором (з 1972), молодшим науковим співробітником (з 1973), науковим співробітником (з 1975), старшим науковим співробітником (з 1978), завідувачем сектора фондів (з 1981), провідним науковим співробітником (з 1990), нині старший науковий співробітник Науково-фондового відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові (з 1996, відповідає за зберігання групи «Кераміка»); старший науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (з 2007); вивчає гончарство західних областей України; автор керамологічних досліджень у наукових і науково-популярних періодичних виданнях і збірниках; також досліджує музейництво, різні аспекти духовної й матеріальної культури українців.