Щоб музейні обʼєкти довго служили і наші відвідувачі могли побачити як жили українці в давнину, за ними, як і за будь-яким господарством, потрібен догляд і своєчасний ремонт. Черга дійшла і до водяного млина: майстри щойно завершили заміну його дахового покриття.

Водяний млин привезли до музею у 1966 році з бойківського села Либохора. У скансені для нього спеціально підібрали місце, яке найточніше відповідає автентичній локації

Розкажемо трохи про конструкцію млина та функції його будівлі:

Млин – водяний, адже колесо з валом обертаються завдяки потоку води, що подається зверху по дерев’яних каналах.

Будівля млина розділена на дві частини. В одній знаходиться борошномельний механізм, лава для мішків зі збіжжям та дводільна скриня, віко якої мало отвори для зсипання зерна, так званої мірки. Мірка – частка зерна, яку брав собі мірошник за послуги.

Друга половина млина була пристосована для відпочинку мельника і тих, хто користувався його послугами. Вздовж стін вмонтовані дерев’яні лави та лежанка, тут-таки зберігали й мішки із зерном. Посередині приміщення було облаштоване місцем для вогнища – вимощене камінням заглиблення у долівці.

Перекритий новою стріхою, на мальовничій локації біля озера, вигляд млина максимально наближений до оригіналу. Приходьте оглянути оновлений млин та поспостерігати за медитативним обертанням колеса у музейний сектор «Бойківщина»!