Архіви: Експозиції
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Гончарня зі с. Потелич Львівського р-ну Львівської області. 30-ті роки ХХ ст.
Давнє містечко Потелич ще з середньовічних часів було центром гончарного промислу. Гончарня з Потелича — це промислово-виробнича споруда для виготовлення посуду та інших виробів з глини, що розташовувалась на садибі містечкового характеру. Будівля – двокамерна, без цоколя, збудована відповідно до давнього місцевого типу таких споруд. Стіни виконані з пісковика на вапняно-цементному розчині. Дах двосхилий, покритий […]
«Архів Болеслава Фаріона. Портрети старого Розточчя в негативах любачівського фотографа» (архів)
Фотографії, представлені на виставці, є невеликою частиною колекції негативів з фотоательє Болеслава Фаріона, врятованої працівниками Музею Кресів у Любачові. Колекція фотографій охоплює період культурних змін у культурі села та маленького містечка на південному сході Польщі. З одного боку, це зображення реальності, коріння якої сягає XIX століття та першої третини XX століття, коли в селах поблизу […]
“Vox inaudita / Голос непочутий” С. Жалобнюк, В. Семків, Д. Шиманський (архів)
Спільний мистецький проєкт одеського художника Стаса Жалобнюка та двох львівських скульпторів – Володимира Семківа і Дениса Шиманського. Митців поєднує дружба, яка зав’язалася зі взаємного зацікавлення творчістю одне одного. Уперше Стасові роботи Володимир побачив восени 2022 року в Києві – на виставці “Потенційно (не)прийнятний контент” в Музеї Революції Гідності, а Стас познайомився з творами Семківа в […]
“Випромінювання” Стас Жалобнюк (архів)
Стас Жалобнюк – художник з фронтиру, з першої лінії, а такою, особливо останніх два роки, є українська Одеса. І своє мистецтво, яке він робить у цей час, називає пропагандою, бо іншого робити зараз не може. Ми це означимо як актуальне мистецтво, що реагує на страшну дійсність. Тут і про пам’ять родини, і про понівечені людські […]
Громадська криниця з с. Вербовець Косівського р-ну (поч. ХХ ст.)
Як правило, при дорозі, коло школи, корчми будували громадські криниці для загального користування. Біля них встановлювали один-два видовбані з колод жолоби, з яких поїли худобу. Підземну частину криниці викладали камінням, наземну частину – робили з дерева. Зрубне цямриння цієї криниці влаштоване зі смерекових брусів, з’єднаних замками «риб’ячий хвіст», без торців. У плані він має форму […]
Хата зі с. Замагора Верховинського р-ну (кін. XVIII ст.)
Хата кінця ХVІІІ ст. зі с. Замагора Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. є типовим зразком житла селянина-бідняка – кімната і сіни, які з трьох сторін оточені хлівами «притулами». Вузькі хліви, в яких утримувались вівці, ніби закутані продовженням даху, що спадає дуже низько, майже торкаючись землі. В хаті жила писанкарка. На стіні під образами – поличка, в […]
Лісорубський комплекс (реконструкція)
Одним з важливих видів діяльності гуцулів у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. було вирубування і сплавляння лісу. У експозиції відтворена прямокутна колиба з-під гори Форешек з архаїчним накотовим дахом, цей тип колиб, ймовірно, бере свій початок від слов’янських напівземлянок VІІ-Х ст. Вище у лісорубському комплексі стоїть шестигранна колиба сер. ХХ ст. з-над потоку Лазіщина […]
Хата зі с. Синевирська Поляна Хустського р-ну (1886 р.)
Хата представляє всі характерні риси давнього житла закарпатської частини Бойківщини. Побудована у зруб з 6 дуже товстих тесаних сокирою смерекових півкругляків, покрита чотирисхилим ґонтовим дахом. В плані складається з хати, сіней і комори. Вхід до комори знаходиться в сінях, хоча переважно на Бойківщині його облаштовували у фасадній стіні. Спочатку хата була курною, але в 30-тих […]
“Крихкіші за скло” Колекція Остапа Лозинського (архів)
Одну з найбагатших сучасних колекцій української ікони на склі з Покуття, Гуцульщини та Буковини зібрав Остап Лозинський (1983-2022 рр.) за останніх десять років свого життя. Правда, він мав щастя не починати на порожньому місці. Основу колекції заклали його батьки – Тарас та Роксоляна Лозинські – відомі львівські цінителі та збирачі українського мистецтва. На час, коли […]
Інсталяція “Рани” Влодка Кауфмана (архів)
Костел зі села Язлівчик стане простором осмислення втрат і ран завданих війною та часом, місцем прийняття шрамів війни й усвідомлення цінності життя через втрату. “Упродовж дев’яти років Влодко працює над страхітливим комеморативним проєктом: щодня, від початку війни, на випадкових клаптиках паперу він фіксує умовний портрет воїна, ікону воїна, якого ми втратили. Щоб не звикати. Щоб […]