Каплиця побудована в кінці ХІХ ст. з матеріалу церкви, яка датується 1752 роком і була зруйнована бурею. Про дату будівництва церкви свідчить різьблена дошка вмонтована над входом до каплиці. Каплиця стояла на місцевому кладовищі і служила місцем для відправ в дні поминання померлих. Вона належить до поширених на Бойківщині культових споруд такого типу. Приміщення каплиці […]

Дзвін стояв у центрі села біля народної читальні. Громада обирала сторожа, який щоденно, ранком і ввечері, відбивав години та дзвонив на свята чи в лиху пору. За народним повір’ям, дзвін оберігав село від біди, зокрема, коли він дзвонив, град і грози начебто оминали село. Дзвін із Комарівки встановлений на чотирьохметровому стовпі, над ним гонтовий чотирисхилий […]

Парафіяльна стодола зі с. Либохора Самбірського району Львівської області (друга половина ХІХ ст.) не тільки відповідає усім правилам бойківського господарського будівництва, але за доброякісністю складання зрубу і, перш за все, монументальністю високого, шатровидного даху може рахуватись одним з його найкращих зразків. Типовим для бойків є внутрішнє планування – стайня / стодола / стайня / дровітня […]

Про організований бджільничий промисел на Гуцульщині відомо з XVI ст. – мешканці гірських сіл щорічно платили “бджільну” десятину. Складена ця зрубно-каркасна споруда зі смерекових колод і півкругляків «плениць». По периметру споруди влаштований дашок з драниці, який має відкриту частину, призначену для вильоту бджіл з вуликів. Всередині вздовж довгих стін встановлені стелажі для розміщення вуликів та […]

Житло у цій буковинській садибі в Музеї завжди мало «замешканий» вигляд. У хатчині, меншій кімнаті, пристосованій до повсякденного життя селянської родини, це відчувається в окремих деталях, які виказують присутність людини – ніби залишена на півдорозі якась робота. Коли ж зі двору входить «господиня» (музейний доглядач), вноситься цей живий дух продовження розпочатих справ. Хата початку ХХ […]

Крейцар, срібло й овеча вовна: секрети закладин гуцульської хати Незабаром екскурсійну програму Музею поповнить ще одна експозиція – хата зі села Бережниці Верховинського району Івано-Франківської області. Ця споруда є дуже вдалим зразком типового гуцульського житла – збудована у другій половині ХІХ ст. з коленого смерекового півкругляка («протісся») в зруб за планом: комора – хата (кімната) […]

КАРПАТСЬКЕ І ПРИКАРПАТСЬКЕ СОЛЕВАРІННЯ – НАЙБІЛЬШІ ПРОМИСЛОВІ ВИРОБНИЦТВА ХV-ХVІІІ СТОЛІТТЯ У Львівському скансені, крім різних типів давнього житла, збережено і будівлі господарсько-технічного призначення. До таких споруд належить криниця з с. Бабине Самбірського р-ну. На перший погляд, вона така ж, як звичайна сільська криниця, з якої брали воду – невисокий дерев’яний зруб з валом, на який намотаний ланцюг […]

Прадавнє ковальське ремесло представлене у Львівському скансені чисельною колекцією зразків металевих виробів. Та найвагомішим з експонатів, безсумнівно, є експонат архітектурний – типова бойківська кузня 1870 року з с. Тур’є Самбірського р-ну Львівської обл. ЇЇ будівля – добротний смерековий зруб під двосхилим дахом, покритим дранкою, над правим схилом якого піднімається кам’яний димар. Однокамерне робоче приміщення  продовжується […]

Бойківське село у Львівському музеї просто неба – це гарна, майже досконала копія гірського села з усіма належними йому спорудами. У вдало спроектованих ландшафтних куточках представлені величні дерев’яні храми, різні типи житла в оточенні господарських будівель і господарсько-виробничі споруди – водяний млин, кузня, лісопильня (тартак), сукновальня (фолюш), олійня. Остання, як одна з найцікавіших будівель виробничого […]

Зведений у 1936 р. на замовлення та за кошти римо-католицької громади Бродівської парафії, яка на той час охоплювала майже два десятка сіл. Римо-католицька громада с. Язлівчик налічувала понад 70 осіб.За матеріалами Архіву еханічної документації у Варшаві автором проекту храму був інженер Стефан Зассовський. Костел є унікальним зразком застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі і […]