Будівля зі с. Трійця Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Про час будівництва свідчить напис на сволоку – 1895 рік. Хата є типовим зразком покутського народного будівництва. Стіни зрубної конструкції з торцями, обмащені з двох боків глиною і побілені. Будівля з сіньми поділена на хату (світлицю) і хатчину, справа прибудована шіпчина (невелике господарське приміщення). Дах був покритий […]

Житло складається з двох приміщень — хати і кухні. Функцію сіней виконує невеличка прибудова при фасадній стіні споруди, так звана «будка». У кухні — традиційна вариста піч, а у основному житловому приміщенні — грубка. Такий тип планування вже у другій чверті ХХ ст. поширився на всю його територію Полісся як не надто заможних селян. Хата […]

Хата представляє всі характерні риси давнього житла закарпатської частини Бойківщини. Побудована у зруб з 6 дуже товстих тесаних сокирою смерекових півкругляків, покрита чотирисхилим ґонтовим дахом. В плані складається з хати, сіней і комори. Вхід до комори знаходиться в сінях, хоча переважно на Бойківщині його облаштовували у фасадній стіні. Спочатку хата була курною, але в 30-тих […]

В традиційній планувальній структурі гуцульської хати є два житлові приміщення, розділених сіньми. Права «хата» (кімната) — «правачка», зазвичай була обладнана більш святково, як світлиця (якщо сім’я невелика, то взимку в ній не жили, щоб заощаджувати на опаленні). Ліворуч від вхідних дверей кімнати – піч. Ліва “хата” (“лівачка”) обладнана простіше, як робоча, сім’я замешкує її постійно […]

Будівля зі с. Пилипець Хустського р-ну Закарпатської обл. споруджена в 1848 році, складається з трьох приміщень: комори, хати (хижі) і сіней. Хижа збудована з масивних плениць (півкругляків), комора і сіни – з кругляків. Вздовж фасадної стіни дощатий настил. Цікаве покриття хати. У нижній частині даху 4-5 рядів – сніпки. Вони утворюють своєрідну площину, на яку […]

Інтер’єр цього житлового приміщення доволі простий. Внутрішній простір у ньому регламентувався віковою традицією – кожен кут виконував свою функцію. Тут жила і працювала велика бойківська сім’я, визначивши місце для відпочинку, місце, де всі збирались за обідом, куток для приготування їжі – біля печі та мисника. Зліва від входу – монументальна курна піч. Дим з печі […]

Це одна з найдавніших музейних пам’яток – напис на одвірку засвідчує дату побудови споруди – 1792 рік. Для відтворення її у музеї місце було підібране дуже вдало, воно навіть відповідало розташуванню її в горах: в селі Орявчик на Сколівщині ця хата теж стояла при дорозі біля підніжжя гори, лише не вистачає веселого гірського струмка. План […]

Хата, перевезена зі с. Мшанець Самбірського району Львівської обл., була побудована на початку ХХ ст. і являє собою окремий тип бойківського житла. У плані будівля складається з хати, боїща-сіней і стайні, до якої є вхід у фасадній стіні. З протилежного від фасаду боку є “половник” (прибудова, утворена продовженням даху і поздовжньою стіною, яка з’єднує зруби […]

Будівля зі с. Люта Ужгородського р-ну Закарпатської обл. зведена в 1944 році. Зруб споруди виготовлений з смереки (житлова частина), з листяних порід зроблені господарські приміщення. Вінці на вуглах зв’язані у “риб’ячий хвіст”, без торців. Всередині стіни в хаті і сінях побілені. За планом будівля складається з хати, сіней, пелевні (боїща) і стайні. Боїще висунуте на […]

Найдавніша з датованих пам’яток, що експонуються в Музеї. Рік спорудження будівлі вирізьблений на поздовжньому сволоку (балці, яка підтримує стелю) житлової частини. Цей сволок має виняткову вартість – по всій його площині кирилицею вирізьблений текст про те, що цей будинок у 1749 році звів Стефан Пович із синами, а майстром був Фесіо (Федір) Удич. Цей талановитий […]