В Карпатах практично всі будівлі були збудовані з дерева, тому у кожному селі стояли тартаки (лісопильні), які працювали на водяному колесі. Тартак, перевезений із с. Великосілля Самбірського р-ну Львівської області, побудований на початку ХХ ст. Механізм його встановлений на масивній рамі. Тут закріплений вал, на кінці якого – водяне колесо. Навпроти нього – менший вал, […]

Парафіяльна стодола зі с. Либохора Самбірського району Львівської області (друга половина ХІХ ст.) не тільки відповідає усім правилам бойківського господарського будівництва, але за доброякісністю складання зрубу і, перш за все, монументальністю високого, шатровидного даху може рахуватись одним з його найкращих зразків. Типовим для бойків є внутрішнє планування – стайня / стодола / стайня / дровітня […]

КАРПАТСЬКЕ І ПРИКАРПАТСЬКЕ СОЛЕВАРІННЯ – НАЙБІЛЬШІ ПРОМИСЛОВІ ВИРОБНИЦТВА ХV-ХVІІІ СТОЛІТТЯ У Львівському скансені, крім різних типів давнього житла, збережено і будівлі господарсько-технічного призначення. До таких споруд належить криниця з с. Бабине Самбірського р-ну. На перший погляд, вона така ж, як звичайна сільська криниця, з якої брали воду – невисокий дерев’яний зруб з валом, на який намотаний ланцюг […]

Хата є центральною спорудою селянського двору. Вона побудована у 1920 році місцевим майстром Михайлом Пекарем. Він же у 1973 р. відтворив її у Музеї. У плані хата складається з хижі, сіней, комори, стайні і боїща. Зруб будівлі з букового кругляка, подекуди підтесаного. Щілини між кругляками закладені глиною. Глиною з половою зарівняно також поверхні стін всередині […]

Дерев’яні чи кам’яні хрести і фігури ставили поблизу сіл на спомин про великі чи страшні події або біля придорожніх криниць. Хрест в селі Заріччя був поставлений на перехресті вулиць невідомим жертводавцем “за відпущення гріхів”. За своєю формою він є типовим для Покуття та Гуцульщини. Первісно скульптурна композиція на хресті була розмальована яскравими фарбами.

Каплиця побудована в кінці ХІХ ст. з матеріалу церкви, яка датується 1752 роком і була зруйнована бурею. Про дату будівництва церкви свідчить різьблена дошка вмонтована над входом до каплиці. Каплиця стояла на місцевому кладовищі і служила місцем для відправ в дні поминання померлих. Вона належить до поширених на Бойківщині культових споруд такого типу. Приміщення каплиці […]

У музейній експозиції полонинське господарство розташоване, як і в Карпатах, вище від інших садиб. На мальовничій галявині відтворена стая з полонини Криничної с. Зелене Верховинського р-ну Івано-Франківської області. Це була головна споруда пастушого господарства, в якій пастухи займались переробкою молока, ночували. Господар стаї розповідає відвідувачам про те, як з овечого молока робили будз – грудковий […]

Про організований бджільничий промисел на Гуцульщині відомо з XVI ст. – мешканці гірських сіл щорічно платили “бджільну” десятину. Складена ця зрубно-каркасна споруда зі смерекових колод і півкругляків «плениць». По периметру споруди влаштований дашок з драниці, який має відкриту частину, призначену для вильоту бджіл з вуликів. Всередині вздовж довгих стін встановлені стелажі для розміщення вуликів та […]

Бойківське село у Львівському музеї просто неба – це гарна, майже досконала копія гірського села з усіма належними йому спорудами. У вдало спроектованих ландшафтних куточках представлені величні дерев’яні храми, різні типи житла в оточенні господарських будівель і господарсько-виробничі споруди – водяний млин, кузня, лісопильня (тартак), сукновальня (фолюш), олійня. Остання, як одна з найцікавіших будівель виробничого […]

Одним з важливих видів діяльності гуцулів у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. було вирубування і сплавляння лісу. У експозиції відтворена прямокутна колиба з-під гори Форешек з архаїчним накотовим дахом, цей тип колиб, ймовірно, бере свій початок від слов’янських напівземлянок VІІ-Х ст. Вище у лісорубському комплексі стоїть шестигранна колиба сер. ХХ ст. з-над потоку Лазіщина […]