Прадавнє ковальське ремесло представлене у Львівському скансені чисельною колекцією зразків металевих виробів. Та найвагомішим з експонатів, безсумнівно, є експонат архітектурний – типова бойківська кузня 1870 року з с. Тур’є Самбірського р-ну Львівської обл. ЇЇ будівля – добротний смерековий зруб під двосхилим дахом, покритим дранкою, над правим схилом якого піднімається кам’яний димар. Однокамерне робоче приміщення  продовжується […]

Невелика лемківська кузня збудована в кін. ХІХ ст. дідом останнього власника – Богдан І. С., відтворена на території музею у 1981 р. Розташовувалась віддалік від житла, при дорозі – за цим же принципом її розміщено і в музеї. Конструктивно лемківські кузні не відрізнялись від аналогічних споруд з інших регіонів. Споруда стоїть на кам’яному фундаменті, збудована […]

Зведений у 1936 р. на замовлення та за кошти римо-католицької громади Бродівської парафії, яка на той час охоплювала майже два десятка сіл. Римо-католицька громада с. Язлівчик налічувала понад 70 осіб.За матеріалами Архіву еханічної документації у Варшаві автором проекту храму був інженер Стефан Зассовський. Костел є унікальним зразком застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі і […]

Кіш (куш)-комора з с. Руське — громадська господарська спруда. Перший поверх – зрубна комора, де розміщені сусіки (“фершлоки”) для зерна, гелети для муки, мірки. Другий ярус – кіш (“сушарня”), де просушували і обробляли качани кукурудзи і зерно. У коші також було пристосування для лущення кукурудзи. Покрита споруда чотирисхилим гонтовим дахом.

У музеї представлена значна збірка архітектурних пам’яток пасічництва та різночасова колекція вуликів. Вздовж дороги розташована велика (8х8 м) пасіка 1920-х років. з с. Кузьминець Калуського району Івано-Франківської області. Це чотирикутний замкнутий зруб-загорожа з круглих смерекових колод висотою близько 2 м. Всередині експонуються кілька рамкових вуликів, борті і сучасний скляний вулик. На території пасіки можна покуштувати […]

Будівля зі с. Шандровець Самбірського р-ну Львівської обл. споруджена в 1909 р. Це приклад так званої «довгої» хати, де під спільним дахом зблоковані житлові і господарські приміщення (стіни, хата, комора, боїще, стайня і стаєнка). Такий тип хати характерний для Західної Бойківщини. Під час сильних дощів та повені, господареві легше було потрапити у господарські приміщення по […]

Дубова каркасна триярусна дзвіниця була споруджена за ініціативи місцевого греко-католицького пароха о. Ореста Коновальця (дядька Євгена Коновальця). Під час пожежі у 1999 р., яка повністю знищила місцеву дерев’яну церкву, вогнем частково була пошкоджена і дзвіниця, проте її конструкція залишилася цілісною. Дах споруди увінчаний металевим хрестом з півмісяцем ковальської роботи. Пам’ятка є типовим зразком сакрального будівництва […]

Дзвін стояв у центрі села біля народної читальні. Громада обирала сторожа, який щоденно, ранком і ввечері, відбивав години та дзвонив на свята чи в лиху пору. За народним повір’ям, дзвін оберігав село від біди, зокрема, коли він дзвонив, град і грози начебто оминали село. Дзвін із Комарівки встановлений на чотирьохметровому стовпі, над ним гонтовий чотирисхилий […]

Як правило, при дорозі, коло школи, корчми будували громадські криниці для загального користування. Біля них встановлювали один-два видовбані з колод жолоби, з яких поїли худобу. Підземну частину криниці викладали камінням, наземну частину – робили з дерева. Зрубне цямриння цієї криниці влаштоване зі смерекових брусів, з’єднаних замками «риб’ячий хвіст», без торців. У плані він має форму […]

Млинарство в Україні має дуже тривалу історію. Зерно здавна мололи на жорнах. Проте згодом з`явилися більш досконалі та продуктивні водяні млини й вітряки, які набули поширення на українських землях. Перша документальна згадка про водяні млини на території України була у 1266 р., коли галицький князь Лев Данилович видав землевласникам Тутенію і Монтеску грамоту на володіння […]